Відповідь: А я не хочу другої дитини! Перечитайте ще раз без упереджень: заперечуєте перевагу батьківського виховання над вуличним (читай впливом) Чи які суттєві впливи на дитину ви ще знаєте? Генетика, чи що?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Шановна Irus'ka, я читаю без упереджень. Може це у Вас якісь упередження ? повторюю: ні, не заперечую. Я лише стверджую, що не лише батьківське виховання формує характер і поведінку дитини. (виділити це болдом чи так обійдемося ? :D) Суттєві впливи - це і вчителі, і друзі в школі, і спортивні секції, і книжки, і молодіжні тусівки. І генетика, ясна річ. Якби особистість формувалася лише під впливом батьків, то всі брати і сестри були б однакові за характером і поведінкою! Але ж ні, всі різні !
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Це вже цікаво! А давайте, подумаємо разом як допомогти дітям відшукати і укріпити добрі впливи. Пропоную перейти у відповідну гілку?! До речі засихає гілочка без дописів-дискусій! Заохочую всіх, навіть майбутнім мамусям буде цікаво!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Але хто сказав, що ті інші фактори, які формують особистість, формують її у правильний спосіб? Вище йшлося про те, що в садочку чи в школі братів/сестер чи просто різних дітей можуть порівнювати: хтось кращий, хтось гірший, хтось талановитий, комусь Бог не дав...Але хто сказав, що так робити правильно? Наприклад, в Японії дітей ніколи не порівнюють! Там всі діти апріорі чудові і талановиті. Можливо, саме тому японці такі талановиті в цілому, такі впевнені, такі честолюбиві...? А у нас таким от порівнянням, виділенням "любимчиків" доводять дітей до того, що вони одне одного вбити ладні. Друзі в школі чи на майданчику також не завжди виховуються правильно, вони також можуть чинити неправильний вплив. Книжки пишуть люди, яким так само властиво помилятися...Тому саме батьки повинні закладати в дитину ту основу, яка дозволить їй обирати правильний шлях в житті, прислухатися до правильних порад, шукати правильних друзів тощо.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не знаю, я не казала Отож-бо і воно. І, повторюся, дитину в хаті не закриєш. Так, батьки повинні закладати "добру" основу і це дуже важливо. Але більше, ніж основу, їм мабуть закласти не вдасться, бо з віком дитина більше часу проводить не в товаристві батьків, а усіх , перелічених вище, підпадає під їх вплив.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Тому батьки мусять робити все, щоб дитина не потрапляла під вплив,а могла сама тверезо обирати, що їй робити.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Дякую tslezinskо! І спосіб батьківського впливу,дозвольте доповнити, підбирати приватно по відношенню до кожного з дітей в сім'ї. Я знаю, що з боку все сказане виглядає фантастичною необґрунтованою теорією, тому пропоную обговорити (у відповідній гілці, звичайно) як це втілити в процес виховання :ninja:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Дякую tslezinskа! І спосіб батьківського впливу,дозвольте доповнити, підбирати приватно по відношенню до кожного з дітей в сім'ї. Я знаю, що з боку все сказане виглядає фантастичною необґрунтованою теорією, тому пропоную обговорити (у відповідній гілці, звичайно) як це втілити в процес виховання :ninja:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Було б добре, як би існували якісь курси, факультативи, чи щось таке, де б вчили батьків виховувати дітей. Я маю двох чудових синочків. Але я росла одна (ще й дівчиною до того), і як їх виховувати - не знаю. Покладаюсь на інтуіцію і свою фантазію. А якщо щось раптом роблю не так? Я до кошмарів у ві сні боюсь таких відносин між моїми хлопами, як описала вище...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А нащо вам курси? Хто сказав, що такі відповідальні моменти, як виховання дітей, треба доручати комусь іншому? Кожна дитина індивідуальна, до кожної, як каже Іруська, треба індивідуальний підхід, і ніякі тренери вам не розкажуть, як то робити. То лише материнське серце, батьківський інстинкт можуть в тому зарадити. Тому й у гілці про ГВ радять подалі посилати всяких "порадників". Ви правильно робите, що покладаєтесь на інтуіцію! Раніше ж не було ніяких курсів,і люди якось жили тисячоліттями, якось родили, вигодовували, виховували...А зараз вже без консультантів і кроку не ступлять...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я з вами ціком згідна але і не зовсім. Відомо Вам чи ні, але материнство - це така ж наука, як уміння шити, в'язати, смачно готовити або керувати автомобілем. Нікому з нас не спаде на думку, наприклад, вперше сівши за кермо, відправитися в далеку поїздку, або їхати в центрі Львова де маршрутки зупиняють де їм захочеться . Спочатку ми йдемо на спеціальні курси, слухаємо теорію, потім здаємо водіння, і так крок за кроком. Причому, ми вчимося заздалегідь, довгий час. Іноді робимо помилки, нас поправляють і навчають певним навичкам, які неможливо осягти із книг. А як же з материнством? Адже вчитися бути мамою набагато важливіше, ніж уміння керувати автомобілем, в'язати шкарпетки чи пекти смачний періг! А в кого б Ви хотіли вчитися керування автомобілем - у професіонала, що робив це тисячу разів, чи в людини, яка знає про це тільки теоретично, і взагалі, віддає перевагу громадському транспорту? Відповідь очевидна.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Але не всі батьки стають мудрими з народженням дитини. І те що віками батьки виховують дітей, знов ж таки не говорить про те, що всі це роблять правильно. Результати неправильного виховання можна побачити скрізь. Звідкі ж тоді беруться психологічні травми у дітей, від яких ті діти погано адаптуються в суспільстві, або взагалі збивають з правильного шляху. Іноді батькам потрібно, щоб хтось допоміг їм поглянути на те, як вони виховують дитину, зі сторони. Наведу свій приклад. Коли в мене дитина щось гарне зробили і мені показує я спочатку вказувала на ті недоліки які вона зробила, а потім хвалила. І тільки згодом я зрозуміла і мені пояснили, що треба спочатку хвалити, а недоліки вже потім. Такою своєю поведінкою я відбивала в дитини бажання робити щось наступного разу. Здавалось би це дуже просто, але ж я цього чомусь не розуміла. (Але це вже здається оффтоп)
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Але ж материнство-це справа, що не вчора виникла, а існує вже тисячі років! А автомобілі-це досягнення останнього століття. Ніхто ж раніше не вчив жінок бути матерями. Це має бути природньо, як природньо їсти та справляти свої потреби. Я завжди керуюсь одною простою істиною щодо материнства: родять тварини, родять і жінки. Тварину ніхто тому не вчить, вона покладається на інстинкти, які виникли давно і еволюціонували протягом мільйонів років. Отже, жінка також може покластися на інстинкти. Тварина годує своє дитя молоком, бо не має нічого іншого. Отже, жінка також може годувати свою дитину молоком, не використовуючи замінників. Але цивілізація зробила нас безпомічними і часто безмозкими. Нам здається, що на кожен наш крок потрібне схваленні та інструкція. Нам потрібно вчитися, як виносити вагітність, як народити, як годувати, як виховати. Роль матері, ця величезна й найвідповідальніша задача, перетворюється на мізерну участь в житті рідної дитини, оскільки вихователі, консультанти, порадники виконують всі ті функції, які має виконувати одна єдина жінка-МАТИ.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Моя думка така, що вся та невпевненість в своїх силах прийшла разом із досягненнями цивілізації. Дехто завдяки рекламі памперсів не уявляє собі життя без них, а наші бабці якось же ж без них обходилися! І те, що ви кажете про психічні травми в дітей від неправильного виховання-то також досягнення цивілізації, адже раніше люди були набагато здоровіші морально та фізично. Цивілізація-це добре і зручно, але інколи вона грає з нами погані жарти.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не зовсім коректно в цьому питанні поглядати на тварин. Тварину після того, як вона припинила годувати молоком дитя, мало цікавить доля того дитя. По-друге тварина-мати може вбити своє хворе або слабке дитя. Це все не підходить до людей, так само як і багато інстинктів, які в людей відмерли "за ненадобностью". І зовсім не доречно покладатися на інстинкти в питаннях виховання. Тут можна казати про інтуїцію, але не про інстинкти. Добре, що у Вас добра інтуїція і Ви самовпевнена людина. І якщо вже казати про "блага" цивілізації, то від цього не сховаєшся. Від цих "благ" і багато інстинктів відмерло. Ми пристосовуємося до нових умов життя
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Раніше не було контрацептивів і сімї були багатодітними. І дівчинка, що підростала, не один раз бачила як її мама годує грудьми менших діток, як доглядає їх. Тобто, отримувала живий досвід з перших рук. При чому, коли вона сама ставала мамою, її мама ще досі могла годувати (менших діток). Що ми маємо тепер ? Чи може хтось похвалитися, що знає, як годувати дитину, бо бачив і памятає, як це робила власна мама ?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я згадала жінка мого хресного батька на весіллі своєї старшої доньки годувала найменшу Олюню грудьми, Олюні тоді було десь 3 роки. Мені то так в память закарбувалося, що мені тоді було, років 13-14, я сиділа в кімнаті і дивилась як той карапуз пьє молочко, то я напевно вперше вживу таке бачила:xaxa: У мого хресного в сімьї є шестеро дітей:xaxa:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Я, звичайно, не пам"ятаю, як годували мене, але пам"ятаю, що брата мого (на 6 років молодший) точно догодовували сумішами, бо я ті суміші дуже полюбляла в сухому вигляді під"їдати. Тим не менше, коли я була вагітна, то точно знала, що ніяких сумішей в нашій хаті не буде. Я годувала грудьми 1 рік і 1 міс (дитина сама поступово кинула груди), так, були інколи якісь дрібні проблеми, але до консультантів я не зверталася, а якось самі з дитинкою то все вирішували, пристосовувалися. Я не морочила собі голову якимись режимами, не стидалася на вулиці сісти й погодувати дитину, коли вона того хоче. Я просто знала, що ТАК МАЄ БУТИ, і все. Я не вихваляюся, я просто хочу сказати, що той інстинкт ПРИРОДНОСТІ мав би бути у всіх. Можливо, мій приклад не є ідеальним, але думати власною головою зовсім не складно, якщо того хотіти...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Зрозуміло, що головне- це бажання годувати, все решта може скластися само. Особливо, якщо у мами є чиясь підтримка. А може і не складатися, або мама може запанікувати, коли виникнуть якісь проблеми. Тоді краще звернутися до когось за допомогою, за підтримкою, за додатковими знаннями. А звідки це все взяти - це вже мама сама має вирішувати. Мені свого часу допоміг інтернет, шукала і читала все про ГВ, інтуїтивно відсіюючи поради онлайн-педіатрів, які мені ще у пологовому з сумішшю на вуха присідали. На жаль, через таку бурхливу діяльність традицію ГВ втрачено. Але сподіваюся, ми можемо її відродити !
