шкодувати - нє наважишся на 5те дитя - ймовірно А взагалі, я чесно не розумію, як можна хотіти дитинку якоїсь статі. Не розумію в упор. Я "хотіла" третього хлопчика тільки тому, що вже звикла: немовлятко=хлопчик. Було незвично, але яка різниця? Поясніть мені хтось Що, справді можна хотіти сина і розстроюватись, що буде доня? Коли кажу, що хочемо четверту дитинку, мене страшно злить, коли кажуть, що я, мабуть хочу дівчинку "для симетрії"
Юль, то була іронія Мене трохи роздратувала тема про те, хто за чим шкодує. Ну але факт залишається фактом: дехто мріє про дитину конкретної статі. Це ж не заборонено? Адекватні батьки потім звикають до того, що їм належить і тішаться і четвертій дівчинці, і шостому хлопчику. Не думаю, що хтось зможе пояснити це логічно. Просто багато малюють собі якусь картинку і в когось туди вписується одна дитина, в когось 10, в когось хлопчики, в когось дівчатка. А потім все виходить навпаки і навіть краще Я не мрію про хлопчика. Колись дуже хотіла, зараз вже ні. Якщо мене питають, чи плануємо ще сина (то таке питання з розряду "Як вам сьогоднішня погода? Кака, правда?"), то жартую, що то буде фінансово дуже невигідно, бо дівчачих речей в мене ще на трьох вистачить, а з хлопчачими туго. Я не пам'ятаю, чи писала вже десь тут. В нашій родині був випадок, що тато дуже хотів дівчинку. Вийшла, з 19-го разу. То було в часи моєї прабабці. Тоді то, напевно, вважалося багатодітністю. Я тільки не вникала, чи мама була в них одна.
та не заборонено, просто я питалась, чи то такий прикол, чи то справді таке існує --- дописи об"єднано, 4 Жовтень 2016 --- та в мене теж іронія. І фантазія
те що я описала - це реальна історія. Як дівчинка народилась, всі те немовля називали - дитина. Запитуєм хто у вас - холодно "дитина" і з таким виразом обличчя, якби їх питала щось дуже болюче. З часом притерлись, але перший місяць...Сусіди навіть думали що в дитячий будинок ту дитинку віддадуть. Зараз дівчинку всі люблять, як не як їхня кровинка...Але всеодно проскакує - а якби був хлопчик, то машину ремонтував, а якби...
А мене дратує конкретно, що кожен вважає за потрібне сказати, о друга доця, ну нічого , третій хлопець буде. І то так співчутливо, ніби то хвороба якась чи як? Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Можна. Я сильно хотіла хлопчика. Коли на узд сказали,що буде дівчинка плакала. Тепер як згадую стає смішно. Маю прекрасну доню. Тепер думаю як могла страждати такими дурницями.
І мeнe такe злить, тільки у нас один хлопчик вжe є і скоро будe щe один. Всі чeкали від нас дівчинку, а як виявилось, що будe хлопчик, то кожeн мусить обов*язково сказати, що трeтя обов*язково будe дівчинка. А щe часом чую про сім*і в яких троє чи більшe діток з однією статтю, що видно хотіли протилeжну стать, що так багато старались, а народились всe рівно одніє статі. І люди щиро нe розуміють, що сім*і можуть просто хотіти кілька діток, а нe народжують для того аби був хлопeць чи дівчина. Загалом мeні здається дивним вагітніти заради пeвноі статі, швидшe спeршу вагітніють, а тоді малюють собі щось в голові, алe адeкватні люди приймають будь-яку стать.
Мене дивують запитання чи я про щось шкодую, чи планую ще дівчинку, чи ще дітей плануємо, а коли ми до футбольної команди дотягнемо, тощо - в мене таке враження, що мене намагаються запхати в рамки. При чому в свої, не мої. Якщо я зараз скажу, що не хочу, а потім народжу - то що?))) Зараз не шкодують люди, потім можуть шкодувати. Або зараз шкодувати, а потім передумати ))) Все так змінюється, в кожної людини є свої обставини, свої бажання, свої можливості, своя доля кінець кінців. І мені чесно кажучи пофік хто там про що шкодує чи ні. Може дітей забагато, тому не до інших?
останнім часом такого не чую. Здається, що ті, у кого всього троє, вже майже не вважаються багатодітними
і в нас таке. але мені якось фіолетово хто і що каже. хто буде, коли і чи буде взагалі, то моя особиста справа. але помітила, що краще в дискусію на цю тему не вступати, бо як скажеш, що зараз чи взагалі не плануєш більше, що то починається.... коли кажуть, що треба третього саме хлопчика для "повного комплекту", відповідаю - обов*язково, якщо Ви так кажете. як маю файний настрій, то кажу, що ближче до пенсії подумаємо з чоловіком про третє малятко, щоб не нудьгувати на пенсії))
Ми недавно з найменшою гойдалися на майданчику, підійшла мама з річною дівчинкою. Ну щось там сюсюкалися з малою. Тут підходить моя середня щось питати. Та мама питає: "О, в вас двоє дівчаток?". Я кажу: "Ні, троє, он ще одна на гірці". Вона робить круглі очі і видає: "Ого, що то ваш чоловік так хоче сина, що спинитися не може?".
власне, що найвеселіше, що в більшості так і є Не забуду як мені "втирав" однин неодружений і бездітний знайомий, що ми з чоловіком кар’єристи і лиш думаєм про роботу і заробіток, а мали б думати і пошвидше планувати діток. І все це було сказано з докором і абсолютно серйозно. Мені було дуже смішно))
У мене на хрестинах 4 дитини один родич (в якого дві дочки 25+ без дітей і чоловіків) перший тост казав: "за п"яту". Ото реально харить. Ну я не з мовчазних, я звісно побажала спиершу дочок заміж видати
А мені кажуть ( маю сина і доцю) : " Все, маєш повний комплект, маєш чистий спокій", а як я кажу, що ще не маю, ще думаю, то дуже дивуються. З всього, що ми вище понаписували напрошується висновок, що " нет предела совершенству" )))) Не маєш - треба Маєш- забагато Одної статі- недокомплект і т. д.
