Вибачте за оффтоп, але згадався анекдот до теми. Ранок, дзвонить будильник, мама підходить до сина: -Синку, вставай, тобі до школи йти. Син далі собі досипає. Через 20хв.: -Сину, ти думаєш іти до школи? 0 реакції Мама: -Сину, та май совість, ти ж директор школи! Ну а тепер серйозно. Зануда мене дещо випередила в думках, погоджуюся з нею. Я чомсь зовсім не думаю за матеріальний аспект і не тому, що маю дуже багато грошей. Мені навіть здається, що чим більш люди забезпечені, тим більше думають про те, що діти - це багато витрат. І справді, одразу думати за садочок, школу, інститутю... Якось воно буде, не треба гадати наперед. Людина планує, а Бог керує Ми б хотіли з чоловіком 3-є діточок, а там як Бог дасть
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Мені здається, дівчатка, що й справді, на все Божа воля. Я зі своїм майбутнім чоловіком зустрічалась 5 років, ми вчились-працювали-подорожували, потім вирішили одружитись, взяти шлюб. На диво відразу після весілля я завагітніла. Ми ніколи не були дуже обережними і я вже навіть переживати почала, хоча ми і дбали про своє здоров’я і планували двох діток підряд народити... Вагітність принесла багато щастя, тепер вже донечка підростає, а я насолоджуюсь материнством, „домашнім” життям. Правда виявилось, що ростити дитятко не так легко (і фінансово, і морально, і фізично), а хочеться ж „небо прихилити” своїй доні, і завжди в доброму гуморі бути, і з друзями спілкуватись. Тому чоловік вирішив на одній лялі зупинитися, та й я засумнівалась... Все думала, зважувати за і проти, чи треба, чи зможемо, що краще, а потім розслабилась – ми плануємо, але Бог керує. Все одно буде так, як для нас найкраще. Головне, що я знаю, що друга дитинка все наше добро і щастя помножить! Без проблем життєвих, без непорозумінь, без втоми, праці неможливо прожити, та й нецікаво було б. Для дитини головне – люблячі відповідальні батьки, які навчать, як дати собі раду в житті і підтримають завжди, що б не сталося.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Уявіть собі, буває і таке. Добрий садочок передбачає і добру оплату. Взагалі то гуртки мала на увазі для школярів. Я песиміст по життю
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не думаю що в моєму попередньому дописі йдеться про піклування до старості. Також не думаю що в питаннях садочок, гуртки, школа, інститут діти можуть дати раду самостійно. Думати про все це наперед, мені здається, це є обов*язок відповідальних батьків.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А до чого тут песимізм? Вступ без хабарів це нормальне явище, а зовсім інша справа, що за 20 років освіта перейде в ранг платної чи навіть те ж навчання за кордоном? Тут вже треба замислитись, щоб не довелось вибирати кому вчитись, а кому в ПТУ.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Так, садочок, школа - це батьківські клопоти. А про інститут дитина вже може подбати сама. А як давно наші батьки вступали? Мої бабусі з дідусями навіть не знали, де їхні діти вступають. І жилося їм (дітям) зовсім не зле, незважаючи на те, що матеріально забезпечені вони були значно гірше за нас і дітей тоді в сім'ях було по 4-6. Ось ще один доказ того, що гроші не можуть бути вирішальним фактором.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Чесно! Я насолоджуюсь спогляданням росту мого сина. А от домашнім життям... Я не в захопленні від готування їжі - думала це зміниться, бо буду вдома щось пробувати робити і ввійду в процес (благо, що є моя мама, яка тут дуже допомагає, бо інакше були б постійні скандали з чоловіком). Я хочу бути хорошою дружиною і гарною мамою!!! Але сидячи вдома в декреті :8: це напевно нереально! Чоловікові треба наготувати, прибрати, приголубити, вислухати.... і при цьому гарно виглядати! Як??? Коли в той же час нагодувати, побавитись, погуляти, поробити вправи, сходити в басейн з дитиною... При тому, що в тому всьому забуваєш почистити зуби, змити з себе зригування... І при тому бути в доброму гуморі і з друзями спілкуватись (див.вище)... Для мене це на грані фантастики :no: Тому я розумію фразу "я не хочу другої дитини!"
Дівчата, здається ми кудись відійшли від теми. Ніхто не писав, що гроші- вирішальний фактор...але він важливий, чи не так? А особливо у нашій державі. Хтось помітив, що вчора, наприклад, ми знову стали бідніші на 10%? Отак працюєш, працюєш, а за один день - :8: Відсутність стабільності, ось що ми маємо. І планувати в таких умовах 2,3, чи 10 дитину - це ризиковано. Або безвідповідально, навіть так. Loyal, дякую за реалізм. Бо у цій темі все в таких рожевих квіточках...дівчата, без образ. Просто те, що відбувається зараз поза форумом геть не співпадає за настроєм.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А хто сказав що рожево, та ще й в квіточки! Так, і я часом забуваю за себе, і купую насамперед дітям, а тоді вже собі. І плачу тихо в подушку від власного безсилля! Вчора, до прикладу, зі зціпленими нервами мусила викупати донечок, а Левко плакав до хрипоти, і ластівочки не хотіли в душ, і самісінька в хаті була, а діти чисті мусять бути!!! Але в тому можливо є Божий задум відносно мене, моє життєве покликанння! Мій духівник любить казати: - Мамина дорога до раю -через добрих дітей! Як можна з песимізмом виховувати маленьке янголятко! Що з нього тоді виросте? По собі знаю - не може бути ідеально!!! Ми, люди, слабодухі створіння! Мені, наприклад важко не зриватись нервово і від виснаження, але тішуся думкою про дітей-чоловіка і кожною манюсінькою перемогою над собою. Не може життя бути цукром - знудить рано чи пізно! Я також страждаю матеріальним комплексом неповноцінності, і тому всі гроші трачу на найкраще для дітей!!! А любити, хоч-не-хоч, виходить всіх однаково!!!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! співпадає:dance::dance::dance:тільки-но прийшла від лікаря з ЖК і безмежно тішуся, що в живтику росте моє гарненьке і здорове ДРУГЕ маленьке чудо:radist::radist::radist:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! знаєте... я сьогодні ще одну річ зрозуміла: якщо я таки наважусь на другу дитину і вона буде таким же живчиком, як і Лєра - я однозначно рано чи пізно опинюсь в психушці :8:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не любіть себе так сильно - всі діти одинаково ЖИВЧИКИ, але не всі мами, принаймні львівські, мешкають на Кульпарківській...:D:D:D:D:D
Відповідь: А я не хочу другої дитини! О, як то знайомо до болю! Нє-а не опинетесь:agree: В мене часом в хаті такий гвавт стоїть сусіди на цілий дім чують, і безлад такий - дідько ногу зломить! А я ще на обліку в Кульпаркові не стою:cowboy: Будем жити:dance:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! ні, не всі однакові живчики Кожен, хто був з моєю дитиною хоча б 2-3 години, каже шо виснажений так, ніби тиждень вагони розгружав :D Єдине, шо не зрозуміла - про "не любіть себе так сильно" :confused:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! "не любіть себе так сильно" - ви думаєте, що у вас ОДНОЇ рухлива, енегрійна дитина, яка вас так втомлює: повірите, яких дітей віком 2-5 років я не бачила, усі ЖИВЧИКИ. УСІ!!!!!! Мій Любко теж мене виснажує - сам не хоче бавитись, а тільки зі мною, усі мультики я повинна сидіти біля нього і коментувати, я вже не говорю про двічі підхоплений стоматит і місячне лікування, яке зводилось до скручування (у прямому сенсі слова) дитини, яка не хотіла щотри години полоскати, протирати і заприскувати рота всякою какою, не говорю про коліки і носіння годинами сина на руках, не говорю про гінгівіт і отит, не говорю, що кожен зуб у нас вилазив з температурами і рвотами, так що за ніч двічі приходилось міняти постіль і перебирати дитину, а чоловіка 1,5 місяця тоді у Львові не було, тому приходилось усе самій робити мене це думаєте не виснажує...але тим не менше Я ХОЧУ ДРУГУ ДИТИНУ, бо ніщо інше(будь-яке задоволення постати, відпочити, поїхати на море, погуляти з друзями і т.д.) мені не компенсує того бажання...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Не переймайтесь, Ліоно! Вам дійсно потрібно кілька років щоб почати думати про другу дитину (чи перестати думати про неї взагалі - і таке буває). Дехто готовий до цього вже через рік, декому, як мені для цього потрібні роки і роки. Не треба категоричності у всьому - життя зовсім не чорно-біле, не можна все поділити на правильно і неправильно. А щодо "не любіть себе так сильно" - звичайно, якщо це на межі з егоцентризмом. А в розумних дозах любити себе треба. Я, наприклад, за своїм складом характеру не зможу бути тільки мамою. Я ще й дружина, подруга, фахівець. Я згодна робити перерви, але не згодна відмовлятись від чогось. Бо я люблю не тільки дітей, чоловіка, батьків, а й себе. Не більше за моїх рідненьких. але і не менше!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! "не любіть себе так сильно" було сказано у сенсі "ти не один такий", тому що я не думаю, що Валерія аж надто відрізняється від своїх однолітків поведінкою, манерами, способом існування і т.д. але ж мами масово у психлікарні не попадають.. П. С. а я не тільки мама, я і хороша дружина, непогана господиня, перспективний науковець, молодий викладач, яка дуже ХОЧЕ ДРУГУ ДИТИНУ:p:p:p:p:p:p:p
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Думаю всі аргументи на користь висловленого - це просто виправдання для себе. Мабуть швидше просто немає внутрішньої впевненості? То може треба глибше шукати, може все набагато глибинніше? Просто не прийшов час приміром. У мене не могло бути сестер-братів, бо батько їздив до Чорнобилю в свій час. Я страшенно шкодувала, що сама.. Але. Не всі рідні добре товаришують, - маю подругу яка все життя розгрібає проблеми непутящої старшої сестри. Навіть її дітей виховує поки та у загулах. При цьому жінка хоче свою другу дитину народити, а не може, бо з сестриною в хаті вже троє малих. Й без того розривається фізично і матеріально. І таке буває. Основне - мати має бути свідомою. А вже скільки дітей у сім"ї..навряд чи хтось має право засудити.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ось-ось, і я про це: у вас все вдається, і дитинку ви хочете, бо йдете на це свідомо! Це ваше виважене бажання. І при цьому ви знаєте про ті труднощі, що вас чекають і не боїтеся цього.І подальше життя плануєте наперед - і як фахівець, і як дружина. Я про те, що до такого свідомого бажання другої дитини треба дорости! А коли на тебе тиснуть - чоловік, батьки, свекри і т. д. яке ж це свідоме бажання?!
