Відповідь: А я не хочу другої дитини! Знаєте, якщо допомога дріб"язкова, то звичайно що то не в напряг А коли на старшу дитину вішають догляд за малюком, коли ще сам хоче поганяти в дворі з друзями, або коли ти не можеш піти на побачення з друзями/другом через те, що батьки йдуть в гості, а меншого нема з ким лишити - тоді старшеньких мені ну дуже шкода Виходить, батьки вирішують свої проблеми за рахунок старшої дитини Чи не егоїзм це?... ключові слова виділила
Відповідь: А я не хочу другої дитини! та я не знаю на 100%, то я гіпотетично Але страхи з цього приводу дуже сильні, і поки не матиму гарантії, шо то мене омине - другої дитини не буде
Відповідь: А я не хочу другої дитини! страхи..страхи.. люди бояться висоти, то психологи їм радять скакати з парашутом...що б Вам психологи порадили?....:xaxa::xaxa::xaxa: П.С. Клин клином вибиває
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Це не егоїзм, це життя. У мене є знайомий, який старший від сестри на 11 років, в сім"ї склалося так, що тато від них пішов. І мама пішла працювати, як дочці не було й 3 місяців, працювала в другу зміну, хлопець приходив зі школи і маля переходило під його юриздикцію. Ну, то та каляска була і на футболі, і біля річки, окрім того кожні три години на фабриці, щоб мацьопа погамцяла грудного молочка. А увечері хлопець купав мацьопу і прав пеленки. І вже тоді робив урок. сестричку любить страшенно, і мама зробила так, що обоє дітей не обділенні її любов"ю, не зважаючи на обставини. У його житті, ці дві жінки були найголовнішим і найдорожчим, правда тепер з"явилася третя, це його дружина. Р.S. Хлопець закінчив школу зі золотою медалю, при тому писав вірші і займався карате, часу вистачало на все. І досі нікому не дозволить образити свою сестру
Відповідь: А я не хочу другої дитини! приклад не зовсім коректний, бо в мами іншого вибору не було, вона ж не могла передбачити, що з сім"ї чоловік піде :no: І тут швидше було саме бажання сина допомагати мамі, а це не та ситуація, яку я описувала вище
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Треба було напевно написати, що чоловік пішов як дитя було ще в пузіку, а вибір є завжди, вона могла зробити аборт. Та зрештою в ті часи жінки не дуже довго в декреті не затримувалися, мама пішла на роботу як мені було 2 місяці, не знаю, але по моєму 4 місяці, тоді якраз жінці і відводили на догляд за дитиною, але я можу помилятися, бо була дуже маленька
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Опишу свою ситуацію. В мене є брат, між нами різниця майже три роки. В дитинстві ми конфліктували. Так сталось, що 10 років тому він важко захворів, наслідки від хвороби залишаться до кінця його днів. Оскільки людина на інвалідному візку з тетрапарезом собі роботу в Україні знайти не може, то знайомі знайшли йому роботу в США. Коли постало питання "хто з ним поїде", відповідь була очевидною, мої батьки б не потягнули таких змін. Зараз ми живемо в США, двоє працюємо, брат живе повноцінним життям, моє життя якщо і відрізняється від життя у Львові - то лише в кращу сторону. А якби мій брат був одинаком? Яке би життя в нього зараз було? Це я пишу не з агітацією за другу дитину, а так просто, для роздумів. Брат чи сестра, то є людина, на підтримку якої можна розраховувати в житті.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! наврєдіть- yкраїнською нашкодити Ні, не поважна, бо це ваша внутрішня перешкода. Над якою Ви просто не бажаєте працювати (не ображайтесь). Тоді як матеріальне становище - це перешкода зовнішня. Дітям потрібно десь жити, щось їсти, у щось одягатися і чимось бавитися. І якби не допомога на дитину, то одна моя знайома родина навряд чи наважилася на третю дитину. А таких родин в Україні багато.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! О, точно! нашкодити! Часом буває, що всі слова вилітають з голови :shy: якби я не хотіла працювати над своїми перешкодами, я би просто не піднімала цієї теми Єдине, чого я не збагну - як можна матеріальне становище ставити на пріоритетне місце?... Невже для дитини важливіше наявність іграшок, ніж наявність материнської любові в тому обсязі, на який маля заслуговує? :confused:
третя дитина Думаю, що найкращими ліками є - третя дитина :connie: тоді багато проблем двох дітей відпаде!:dance:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Це добре. Бо мені здалося, що Ви її відкрили лише для того, щоб пояснити свою позицію Не розумію, чому Ви спростили питання до такого протиставлення ? Хіба я писала лише про іграшки ? На першому місці у матеріальному становищі я писала про житло. Молода сім'я з 3-х осіб ще може так-сяк існувати в 1-кімнатній квартирі, а от думати в таких умовах про наступну дитину, думаю, нереально. Ще один аспект: Ви чомусь розглядаєте брата-сестричку лише як потенційного крадія материнської любові у першої дитини. Але ж існує ще таке явище як любов між дітьми. А коли вони виростають - це допомога і підтримка. Наприклад, якщо у підлітковому віці десь тусується 2-є дітей, то мамі, мабуть, не так страшно за них
Відповідь: А я не хочу другої дитини! ніяких капців, я вас прекрасно розумію та не збираюсь намовляти, але: я маю двох сестер та двох братів. Ми і билися в дитинстві, і сварилися, але жодного разу не подумали, що не хотли б ми мати сестер/братів. В кожній сім"ї по-різному складаються стосунки, але нашій мамі вдалося виховати в нас любов до один одного. Не з усіма я тепер дуже близька та не завжди тепер наші погляди збігаються у світосприйнятті, але в тяжку хвилину (і моральну, і фінансову, і психологічну) ми завжди один дному допомагаємо. я дуже тішуся, що маю стільки братиків й сестричок. і впевнена, що вони те саме можуть сказати. зовсім інша справа готовність до того мами. якщо її нема, то не можна народжувати дитинку, "бо так треба". нащо наперед дитинці втомлену та виснажену мамцю з думками "я хотіла від життя чогось іншого". дитинка не винна і не повинна страждати. я спочатку хотіла другу дитинку одразу за першою. завагітніла, але стався викидень. пережила страшну депресію, але потім дуже довго не могла наважитись знову вагітніти. я і не наважилась би, але відчувала, що не буду повноцінною жінкою, не народивши ще й сина. народила. дуже щаслива... третю дитину НЕ ХОЧУ (поки що, принаймі)
Відповідь: А я не хочу другої дитини! песе можливо моє небажання то лише наслідок фінансової невлаштованості, а саме відсутність власного житла.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А у мене зараз дві чудові доці .Я завжди хотіла двох або більше.мабуть тому щоб дітки як виростуть не залишились самі на світі .І ще тому ,що у моїй сім"ї нас було троє-сестричка старша і ми з братом двійнятка.Сестра 7 років тому померла і я дуже рада що у мої мами були ми з братом,мама би,напевне не пережила,а так жила ради нас.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! І я про себе вирішила написати. Я ще не народила, але сподіваюсь скоро ми побачимо нашу дівчинку. І я про безсонні ночі і знаю і не знаю. Знаю тому що в мого чоловіка є дитина від першого шлюбу, і ми цю дитину часто до нас беремо, а деколи нам її просто зпихають в хворому стані - тоді я відчуваю " всю прєлєсть" недоспаних ночей і дитячих капризів. З іншого боку я розумію що т.я. ця дитина не є моєю - то я не відчуваю до неї аж такої любові яку я відчуваю до моєї дитинки у животику. Тому напевно недоспані ночі через мою доцю я буду сприймати дещо по іншому. І я завжди хотіла 2-х дітей, бажано хлопчика і дівчинку. Чоловікові про то казала завжди. Про те що хочу двоє СВОЇХ дітей. І в першу чергу через те що батьки не вічні, і всяке трапляється. І треба щоб у дитини в цьому світі була б якась рідна кровиночка крім батьків. Саме через це я хочу 2-х дітей. Але тут зтикнулась з 2 можна сказати проблемками. По-перше в чоловіка є залізний аргумент що в нашої доці вже є старшимй брат, тому їй вже не обов*язково мати ще сестричку чи братика. І він не розуміє мене в тому що я дуже хочу щоб діти були рідними а не зведеними. Але скажімо від не виключає ще дітей, і не є категорично проти, так що поживемо - побачимо. По друге, свекруха, всю мою вагітність поки ми ще не знали стать дитини всі вуха прожужжала тим що нам треба дівчинку бо хлопчик в нас вже є. І от недавно знов ж таки, вам треба доню, синочок в вас вже є. Не знаю полетять в мене тапки чи ні, але я не вважаю цю дитину своєї і не хочу такою вважати. Ну прийшлося свекруху запевнити, що в мене своїх особистих дітей буде 2-є і хлопчик в мене запланований другим разом. А дитина від першого шлюбу це не моя дитина і на тому крапка. І загалом мене цілком влаштує що в мене буде 2-є рідних дітей і в них ще буде зведений брат. Бо як на мене зведений це теж майже рідний....але ото "майже" мене не влаштовує настільки, щоб не планувати другу дитину. Отакі в мене думки щодо 2-х і більше дітей. Соррі що задовго...але мені теж наболіло... хоч виговорилась
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ніколь, ви правильно мислите. Жінка ніколи не буде любити чужу дитину більше за власних. Я от так сильно люблю свою племішку, але тільки до тієї межі, коли починає зачіпати інтереси моїх дітей. А що вже казати про дитину, з якою кров"ю не пов"язаний, та ще й додати момент ревності (а він є точно, або буде і не повірю в протилежне). І ви праві, що всеж таки зведені не будуть настільки близькими, як рідні. Як маєте можливісь та бажання, то подаруйте вашій майбутній дитинці потім ще й братика (або сестричку)
Відповідь: А я не хочу другої дитини! все чемно прочитала і ось, що надумалося .... щодо любові: не знаю наскільки варто вірити цій інфі, але нещодавно в передачі "100% Україна" (1+1) були озвучені статистичні данні на питання "Скільки українців почували себе в дитинствінекоханою дитиною" і які ваші цифри?! результат нас з чоловіком, мяко кажучи, здивував - +- 80%........:no: щодо матеріального становища: це дуже особисте! ми маємо і хату, і машині (скоро плануємо нову), і в чоловіка і в мене хороша робота - але друге янголятко не плануємо і не знаю коли будемо. ми з нашим Маркусиком такі щасливі, хоча за цих 13 місяців бувало різне - недоспані ночі, коліки і температура - то дурне, в нас було все складніше ... маємо знайомих, які нічого того не мають і найближчим часом (років 10) не матимуть, а планують третю дитину. ми з чоловіком для сина не шкодуємо нічого: і іграшок має пів кімнати, і одяг нової колекції, але то не головне, бо стараємося увесь вільний час бути з ним і оточувати його своєю любовю. А друзі наші мають двох синочків, як Першого з рук в руки передавали, і ні тато ним не хтів піклуватися, ні мама. А зараз теж саме із другим. Аж гірко дивитися До дітей перших чи десятих треба ставитися як до єдиних, от і все цілком погоджуюся, що треба бути готовим і матеріально теж!!! (але в кожного те матеріальне своє) Останнє, ніколи не забуду однокласницю (троє дітей в сімї), яку батьки дуже любили як і її сестер, але на випускний вона йшла у сукні старшої сестри (різниця 10років). Вона так плакала, що просто жах. Але головне, щою дитина була бажана і жадана, тоді буде все ок.:xaxa:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Та не все вимірюється сукнею старшої сестри. У нас з сестрою була одна пара джинсів з гуманітарної допомоги на двох і їй вдавалось у них ходити набагато частіше ніж мені бо була худша. І хлопців у неї було більше... і мені нераз було заздрісно що мої коліжанки в школі мали нові спідниці що-місяця а я мала лишень дві на цілий рік, і светр улюблений у нас був один на трьох - мене, сестру і маму :xaxa: І як я пошила собі костюм то в одне і те саме училище одягала один день вона а на наступний я. То просто такі часи були... У моїх дітей стільки лахів що просто жах, тому матеріально вони не обділені але є люди які заробляють набагато більше ніж я і вирішують не мати дітей взагалі або мати лишень одну дитину. Звичайно що з одною дитиною набагато легше, бо завжди можна знайти з ким залишити, тай оплачувати школу одній дитині то не трьом ані не чотирьом. Мій двойорідний брат одинак. З другою дитинкою їм не склалось - завмерла. Спочатку мій брат казав що нікого не хоче, але з часом почав просити братчика чи сестричку. Тепер жаліє що він сам, що батьки затягнули з другою дитиною, бо можливо і його доля склалась б інакше якби він не був одинаком. Якщо хочете то майте лишень одну дитину, єдине що не любіть її егоїстичною любов*ю що дитина повинна виконати ваші захцянки як виросте. Не заперечуйте бо дуже багато одинаків чи одиначок це егоїстичні діти які навчені що все повинно обертатись довкола них.:confused:
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Дівчата! Перечитайте мої перші дописи Я акцентувала увагу не на матеріальних благах, а на моральному аспекті Ну ввже дуже мені не хочеться, щоб котрась із дітей через роки казала, що її любили менше чи більше Я вчора довго думала над усім, що ви тут дописували (окреме дякую вам за це )... І прийшла от до якого висновку - нехай Валерія підросте. Може, якщо вона сама попросить братика чи сестричку, це стане поштовхом до позитивного рішення Ну але то виходить, що в мене в запасі є років 7-8 якраз достатньо часу, щоб або підтвердити своє теперішнє рішення, або ж змінити його
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Ліоно, це ще зовсім не дає гарантії що коли ваша дочка отримає бажаного братика чи сестричку, не буде ревнощів і слів що когось ( а скорше меньшу дитину) мама любить більше. Я наприклад в 5-6 років дуже хотіла братика або сестричку ( або котика або собачку :xaxa:.... зі слів моєї мами). Це насамперед свідчило що мені просто одній нудно, а не то що я там думала що десь колись в мене буде рідна кровиночка. Ну в 7 років я отримала братика. І як не крути я в повній мірі відчула що значить коли мама звертає більше уваги на іншу дитину. Мені здавалось що це в усьому...але мама запевняє що то просто була моя ревність, бо ж звичайно за меньшою дитиною треба більше уваги, але ж любила и любить вона нас однаково. Ми з братом виросли, звичайно я зараз зовсім не акцентую увагу на тому що колиь там, на мою думку, я недоотримала маминої любові. І в нас з братом чудові відногсини, і я дуже рада що він в мене є. З того всього можу виділити очевидні "+" і "-" . "+" - оскільки більше уваги приділялось меньшому брату, то я стала дуже самостійною, буває що навіть задуже самостійною, впевненою, рішучою. Я навчилась усього добиватися сама бо ж всі меня казали - ті старша, ти мудріша, ти маєш завжди вміти вирішувати свої питання сама. "-" - оскільки різниця в нас з братом в 7 років - тож як би там не було мама в мені побачила помічницю..... тож всякі там придивитись за малим, погуляти з ним, нагодувати як раптом що, допомогти з уроками, вправити кому треба мозги аби брата не чіпали. Ну і певна річ що коли я мала у дворі доглядати за малим то я не могла десь з хлопцями пути гуляти... бо треба було пильнувати малого. То як я зараз розумію скорше "+" ніж "-". Але з рештою я вважаю що якщо старша дитина відчуває брак любові до себе, то це не тому що маньша дитина є, а тому що батьки щось неправильно роблять, не вміють, або не можуть рівномірно розподілити любов так аби жодна дитина не почувалася ображеною.
