@Женічка Ви мені своєю фразою нагадали мою маму. Вона завжди думає, що інші люди з нею на одній хвилі, і так само сприймають емоційний контекст її речень.Це не так!!! вона так заколупала чоловіка своїми придирками, що він пішов. мій чоловік на те, що ви сказали міг би відповісти й грубіше)))) хочете підтримки - встаньте перед дзеркалом, і скажіть: ой, я й не очікувала, що так швидко прийду в форму після родів. мені чоловік сказав: звичайно, інші по року ходять з животом, а в тебе вже нема. Хоча нема, це умовно. бо я ж то знаю, що як не втягну, то є. Але мені приємно, чоловіку приємно, всі задоволені. А як вказувати на свої недоліки, то що ви виграєте? то як голодному розказувати про смачні страви, а їсти не давати. так потихеньку, привчаючи погоджуватися з вашими сильними сторонами, він буде робити компліменти. і це не обовязково слова. Це ж і погляд, і дії. ваша ж мета компліменти, а не співчуття на рахунок недоліків. Співчуття майте від подружки, мами, дзеркала))) я думаю, тицяння на свої недоліки відбиває в чоловіка захоплення жінкою. А потім і глибші проблеми в стосунках. ви заслужили бути коханою, але це ж ге обовязково чути в контексті ваших недоліків. і так, якщо реально думаєте про операцію, то можна обговорювати з чоловіком. а як ні - то виходить просто дурна розмова і акцентування його уваги на недоліках.
У нас в сім'ї від бабці до мами, від мами до мене, а колись і від мене до моєї доні перейде дуже проста, але повчальна історія (заснована на реальних подіях )) ) Бабця моя дуже смачно готувала. Не посто смачно, а вишукано навіть. Рецепти вдосконалювалися роками. Дідусь гурманом не був, але любив і цінував, як готувала бабця. Якось, накриваючи на стіл, вона похапцем промовилася, що котлети сьогодні лише зі свинини. Зазвичай вона готувала їх з мішаного фаршу: свинина+телятина або свинина+індик. Ну, не побивалася, звісно, але трохи із жалем висловилась на тему, що не було іншого м'яса. І що ви думаєте? Дідусь котлет не їв. Коли бабця спитала, чому, той відповів:"Ну ти ж сам казала, що сьогодні вони несмачні вийшли ". Хоча, якби бабця не сказала про той фарш, він би їх їв і точно не відчув би різниці.
Я як і кожна дівчина/жінка, маю щось, що мені до вподоби, і те, що мені не дуже подобається. Але я себе ставлю завжди так, що я найгарніша і найкраща, але без зверхності. І почуваюсь так суперово)))Хоча був період коли я комплексувала через якісь там дрібниці. Недавно почула як один мужчина сказав, що дуже залежить від того, як себе жінка ставить. Каже той чувак "Ну от бачу я йде дівчина в якихось дурацьких штанах, але не йде, а прям себе гордо несе, як модель по подіуму. І я собі думаю, класна дівчина і штани певно таки модні." А інколи дівчина гарна, стильно одягнена, а йде вся зіщулена, на лиці "вселенська печаль" і всі проблеми розписані по пунктах. Все, тої краси вже ніхто не помічає.
Як знайти підхід,щоб переконати чоловіка?В нього є рідна сестра яку він хоче брати за хресну нашої дитини , я йому пояснюю що хресні батьки мають дитину направляти до церви,чогось хорошого навчити і давати приклад.у неї є дитина яку вона не водить до церкви тай сама ніколи не ходила,і відношення до людей в неї зверхнє,до батьків відношення без поваги,її цікавить гульки,тату.для мене це не допустимо,я хочу для дитини кращого , і пропоную з його сторони двойорідну сестру вона хороша, але він навіть не слухає ,бо рідна сестра і все!!!як правильно поступити?
запропонуйте йому вибрати хресного, а ви хресну. Ну і направду, тільки ви можете знати, яким чином переконати власного чоловіка
В моєму випадку двоєрідна сестра, яка є хресною, зовсім не цікавиться своїм похресником. З рідними ситуація повністю протилежна.
та тут ще питання Вашого чоловіка - чи для нього самого це є цінністю ходити до церкви і взагалі практикувати своє християнство. Якщо Ваш аргумент на нього не діє, то мабуть і для нього це не принципово. Тому важко переконувати.
--- дописи об"єднано, 3 Грудень 2016 --- До одруження він так само не ходив до церви,але після він разом зі мною ходить,але якби я не ходила то він би теж не ходив і в нас би не було християнської сім'ї[/QUOTE]
@Olenaroman Ви даремно переймаєтесь. Хресні зазвичай лиш на початку цікавляться похресниками, і якщо це не рідна тітка чи дядько, процес згасає. Виховання дитини всерівно на Вас, в тому числі і християнське. Тому не плекайте ілюзій, і сестра, до речі, теж може змінитись.
Є такі ситуації, які вирішуються самі по собі. Якщо не вдасться переконати чоловіка, відпустіть ситуацію і вона вирішиться на краще. Або чоловіка сестра стане хорошою хресною, або відмовиться і ви візьмете іншу)))
Дівчата, хелп! Є в мене муж. Кльовий такий, люблю його і він мене вроді любить)) Стаж 5 років спільного життя. Ну от і останнім часом різні такі ситуації бувають шо я не можу зрозуміти чим він керується в своїй поведінці... Чи то він змучений життям і йому не до мене, чи то вже не любить мене, чи то я забагато хочу, чи то гормони в мене? От не знаю що думати. Що мене взлило нещодавно, це я вагітна щось простудилась, погано спала, пів ночі кашляла, а він мені з ранку каже, в нас от корпоратив... чи не могла б я за ним приїхати +- опівночі бо він собі пива хоче випити з друзями, нормально посидіти, так щоб весело було. При тому що машина в нас одна, і в центр треба їхати маршруткою, бо муж поїхав машиною на роботу,і там вже забирати мужа і машину. Таксі дуже дуже дорого, тому на таксі ніхто не надіється, машину тож лишити не можна бо з ранку дітей в садік везти. Ну я йому кажу ну ок приїду( ну як муж просить), діток бабці лишу, і приїду. А в день мені щось погіршало і я думаю, що не дам ради, і так йому кажу. Ну і тут зразу типу обіда, ну добре я нікуда не йду, після роботи до дому прийду бла бла бла. Мені не шкода, кажу, іди. він каже ну добре піду, приїду маршруткою, і типу діти в садок не підуть. Короче так він комбінував шоб пива випити, і мені простудженій діток лишити на цілий день)) щоб веселіше було. Склалось в мене враженя що про мене він думає в останню чергу... або взагалі не думає. Або ще, ну вагітна, всякі там вітамінки треба їсти. Я рідко маю змогу піти на базар. А він мені нічого сам не купить, як скажу шо конкретно то купить а так щоб жінці купити щось якісь вітамінки з власної ініціативи, то ніколи. і що скажете дівчата?
нічо не скажу. Сімейно все. Вам трепету хочеться, як у першу вагітність, а він не є вагітним, і бачить ситуацію з іншої сторони - своєї, чоловічої. Все просто до банальності, щось хочете отримати -- кажіть. як почуваєтесь-- кажіть, лиш без перебільшень і спекуляції. Не очікуйте, що 5 років сімейного життя зробили з нього телепата. Він не читає ваші думки, навіть якщо ви цього дуже хочете... Я он недавно кинула в сердитості фразу--"чому я маю всім готувати сніданок...а мені ніхто не зробить!!!"....готувати сніданки я люблю. і не люблю як хтось робить то замість мене, колись давно чоловікові поползновєнія присікла...бо я широка господиня.... Результат -- наступного ранку мене чекав чай, міцнющий!! і булка в палець намазана маслом+палець завтовшки меду... я чуть не векнула від одного вигляду її . Я ніц крім порядної кількості води не можу всебе влити зранку... Але чемненько подякувала і сказала, що з*їм її троха пізніше... Тому таки тре говорити все без викрутасів і мовних алегорій, бо можна отримати не зовсім бажаний результат.
@Montmartre ,гормони) Нічого страшного і незвичайного у описаних ситуаціях я не бачу. Стандартний чоловічий егоїзм+інфантилізм+невміння читати ваші думки))
Йой, стандартна ситуація. Можу вам порадити лише включити здоровий єгоїзм. Хто подумає про нас коханих крім нас самих. Озвучуйте все чого потребуєте від чоловіка. І не робіть чогось , що вам не хочеться. Ви зараз в особливо прекрасному стані і мусите дбати про себе .
ой, як хочеться, дуже!! і щоб "пилінкі здуваав"! а він мені простудженій каже о півночі в центр їхати, не заставляє правда, але як його мозг таке навіть міг подумати? от прочитала Ваш допис і легше стало)) Ви прямо чіткий діагноз поставили, все по поличках розклали! дякую за чудову пораду! інколи думаю що як я свій егоїзм включу на максимум то мій чоловік замучиться виконувати мої бажання, йому прийдеться покинути роботу і тільки сидіти поряд))
Ось тут якраз головне - не перегнути). Я з роками навчилась. Говорю про те, що хочу, але в межах можливого). І питання про пиво і друзів: зрозуміло, що йому теж чогось хочеться, і він має на то право, але це не мусить бути вашою ціною. Тобто, йди гуляй, але добирайся як хочеш і завтра дітей у садок доправляй як хочеш. Бо я хвора і вагітна, а не тому, що я вредна). Говорити - то найкраща порада). Говорити, що купити, що робити, що говорити))).
