Вставлю 5 копійок. Мужиків завжди мало, он і зараз у світі жінок більше ніж чоловіків, здається в двічі. Я просто думаю, що то повєдзонко неправильно розуміють. Послух чи раз вийшла заміж терпи, то не означає бути рабинею. На мою думку, і так як мене вчила моя бабця, то означає прийняти його таким який є. Це дуже важко, особливо тепер, коли ми самі все можемо і вимагаємо від чоловіків не лишень зірку з неба, а й кусочок іншої галактики. Дуже важко любити іншу особу і приймати її зі всіма негативами. Он тільки наші несприймання іншого йдуть від нашого побитого внутрішнього дитяти. В дуже багатьох випадках якщо полюбити і прикоськати то дитя, то й з чоловіком взаємовідносини вийдуть на інший рівень. Все ж двоє дорослих людей. А он полікувати відносини вдається не всім, бо не всі готові подивитись правді в очі. Тому, я кажу, що терпіти можна якщо це свідомий вибір дорослої людини. Хоча онте "терпіти" зі сторони може виглядати як жахи нашого міста, а для людей в середині це зовсім щось інше.
Цікава стаття про основні помилки жінок на думку досвідченого психолога Психолог: «У наших жінок три сексуальних розлади»
Якесь неприємне враження в мене склалося від цієї статті. Відчуття, ніби жінка винна у будь-яких негараздах, бо вона не так любить, не так, на думку психолога, поводиться, не те говорить та ін. Якась людина другого сорту виходить.
а я нині теж запропоную статтю, дуже люблю цю авторку 8 способів зміцнити подружні стосунки » Рух Світло-Життя Домашня Церква - сайт для християнських родин може комусь як і мені допоможе освіжити в голові те, що ніби і знаєш, але до втілення на практиці так часто не доходить....
А я знову сюди з темою компліментів. Ситуація. Приймаю я душ. Роман з малою товчуться біля мене. Напроти мене велике дзеркало. Та й потягнув мене хтось за язик говоритм про мої груди. До слова, то мій комплекс. Особливості будови моїх грудей перетворили іх в чорт зна що. Вибачте за слово. Я трохи комплексую. Чоловік в курсі. Діалог. Я:" Дивилась я фото пластичних хірургів. В моєму випадку десь тисяч 8 доларів потрібно(сміючись), коли мені даш? Хоча, не знаю, чи я наважмлась б на таку кромсанину мого тіла". Чекаю на реакцію. Будь яку. Але чекаю. Мовчок. Нема реакції. Відчуваю себе, як риба об лід. І тут видаю Я:" Хоча, думаю, якби я комусь сподобалась, то він би не зважав на вигляд моїх грудей". Геніальна відповідь мужа. Піднімає голову і каже:" Муж:" Ти думаєш?" Тут має бути смайл отого падаючого хом'яка. А щойно. Дивлюсь на своє фото. Якийсь ракурс такий тупий. Та й кажу, що невже моє лице таке товсте. Муж:" Та є трохи". І це при тому, що за останніх пів року я скинула коло 15 кг. Не знаю, як навчитись відмежовуватись від того. А ще свариться зі мною, що він насправді робить мені компліменти. Просто я їх не чую. Так і до комплексів нереальних дорости можна. Фух. Виговорилась. Дякую.
мені здається не варто чоловіку такі питання задавати, якщо не готові почути відповідь)) Бо я постійно своєму жаліюсь, що живіт ніяк не худне, він завжди каже як є - та, животик такий, наче там хтось живе. Але при цьому я знаю, що він любить такі мої форми. Хоч може і сказати, що я трохи поправилась. До речі про груди, я так собі думала, що я б колись наважилась на пластику, якщо геть зле буде, не бачу в тому нічого поганого.
@Женічка, зі сторони чоловічої голови , то виглядає - упять та дибільна тема. ну Окі, яке питання така і відповідь. №2 а була ситуація, коли він вас пробував переконати в зворотньому, а ви вперто доказували, що --""я товста..іт.д." і очікували, щоб він вас переконував ще і ще? якщо так, то його слова логічні, якщо ні, то він просто вибирає найлегший шлях.
НІКОЛИ не вказуйте чоловіку про свої мінуси! Він їх навіть не бачить, але дякуючи Вам - так. Поговоріть про своє "товсте" лице з коліжанкою, мамою, ну і тим більше груди! Хваліть себе, шукайте достоїнства. Не робить чоловік компліменти - робіть собі їх самі Не очікуючи від нього нічогісінько, от просто змиріться з тим, що він ніколи не скаже Вам комплімент.
Може, й неварто. Але я на етапі такому, коли хочеш добитись хоть якоїсь реакції. То як діти, котрі не отримують батьківської уваги. Я теж не маю нічого проти пластики. Але в моєму випадку, то вже курси кройки і шиття будуть. Тому не впевнена, чи наважилась би.
навчіть дітисьок робити компліменти...он я вже не знаю де від тих синочкових компліментів дітись... бо вже вчора ввечері мої піжамні штани були---"майже надзвичайні, і горошки на них чудові-пречудові"
Та ну. Можливо, не всі але бачать і розуміють але відношення до тих "недоліків" у кожного своє. Я б, чесно, не наривалась, знаючи чи допускаючи чоловіка таку (не таку, як би мені хотілось) відповідь. Та я не порадник в тому питанні мабуть, бо навпаки не вмію приймати компліменти, що також створює ситуації не конче нормальні. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Я на думку чоловіка забила давно і компліментів не чекаю. Коли я важила 53 кг мала животик після пологовий він казав що в мене живіт великий. Мені самій мій живіт не подобався , підкачала ну ніби похвалив. Потім не спеціально,просто так склалось схудла до 47. То муж видав фразу,що я дуже худа. Я посміялась і зробила висновок, що в питанні оцінювання власної зовнішності я покладаюсь лише на дзеркало.
Я на думку чоловіка забила давно і компліментів не чекаю. Коли я важила 53 кг мала животик після пологовий він казав що в мене живіт великий. Мені самій мій живіт не подобався , підкачала ну ніби похвалив. Потім не спеціально,просто так склалось схудла до 47. То муж видав фразу,що я дуже худа. Я посміялась і зробила висновок, що в питанні оцінювання власної зовнішності я покладаюсь лише на дзеркало.
