ви вже прочитали? всі три книги)?я лише на 100 сторінці першої книги, наразі цікаво, але читається вона мені якось не швидко...))
Ви читала електронну версію? Якщо так, де можна скачати? Я декілька разів пробувала читати, на третій раз пішло легко, читала читала і бац - закінчився "безплатний" уривок.
Ага, електронну, я її дооовго теж шукала, бо все уривки скачувала)). Можу скинути на пошту, але я вже конвертувала в mobi.Я думаю, не проблема назад конвертувати в інший формат.
Прочитала "Коли ти поруч" Світлани Талан на одному диханні за пів дня. Емоційно важка книга, проплакала майже пів книжки... Пишу і видаляю. Не хотіла розкривати сюжет, але без того ніяк. Я чомусь переконана, що насправді люди свідоміші і толерантніші до хвороб. Тому була дуже прикро вражена реакцією близьких та рідних героїні, коли вона повідомила, що захворіла на СНІД. Ну нехай відвернулися друзі, допустимо, що наречений. Все ж таки чужі люди. Але батьки... Знаю кілька неблагополучних сімей... Власне не так. Сім"ї то благополучні, але так сталося, що діти зв'язалися з наркотиками. То батьки не відвернулися від них, рятували і рятують як можуть, лікують, намагаються боротися. А тут якась дуже вже сумна історія. Мабуть хворі на СНІД таки стикаються з такою реакцією суспільства на свою хворобу. Нерозуміння, відсутність підтримки і банально коштів пришвидшують їхню смерть... Але ж наркоманія і проституція є не єдиними шляхами заразитися. Банальна випадковість, жорстокий збіг обставин і життя головної героїні змінилося. І хоч вона знайшла свій промінчик сонця, любов і підтримку в коханій людині, в сім"ї, та часу в неї вже залишилося не багато.
І я прочитала недавно цю книгу. Дуууууже важка для мене. здається і малюку передались мої відчуття під час читання, він був дуже неспокійний в той період Але я хотіла вже давно її прочитати, просто відтягувала. Відношення батьків, рідної сім'ї до головної героїні - ось це найбільше мене вразило. До сліз. До душевного болю. Хоч кінець і очікуваний, та для мене він якийсь такий світлий... Ще перед цим читала книги Світлани Талан "Розколоте небо", "Оголений нерв", "Не вурдалаки". Стиль мені трохи схожий до Люко Дашвар, усі книги наповнені трагізмом. Але для себе зробила висновок, що ця автор (Талан) мені до душі. Чекатиму виходу її новинок.
Ця книга в мене буде наступна --- дописи об"єднано, Sep 19, 2016 --- А зараз я читаю "Ім’я рози" Умберто Еко
І як Вам?...Мені щось не пішло. Пробувала в два заходи й відклала поки що. Читаю класику, "Маленькі жінки".
зараз читаю "Дівчина на кулі" Ольги Слоньовської , місцями цікаво, а місцями так затягнуто що жах. 150 сторінок вона пише про дитинство, і толком сюжету ніякого.... хто читав цю книжку, чи варто її дочитувати? Надіслано від мого SM-T561, використовуючи Tapatalk
Я давно уже читала, пригадую, що спочатку йшло дуже важко, багато якихось довідок, сухої інформації, а потім як затягнуло - суцільний детектив)
О, сістер) Теж її читаю зараз) По сторінках не видно, але вже подолала 60% електронної версії. На початках думала теж закинути, але з часом затягнуло))
Читаю Джоан Харріс "Чай з птахами"...Напевно не дочитаю))) Ну якесь таке солодко-банально-просте. Наче і не "бульварні соплі", але НЕЦІКАВО. Хтось ще читав? Чи то мене одну не зачепив бестселлер?!
Читала...Початок ледь відмучила, і якби мені це не в флешмобі нарадили, то б кинула. Початок був дуже важким, а потім захопило, точніше цікавило як то все розплутають. Зараз не можу відірватись від Атланта. Чатала б день і ніч. Початок давався дуже важко, але дівчата тут в темці так його хвалили, що поставила за мету прочитати. От зараз вже прочитала більше половини першої книги. Чим далі, тим важче відірватись в мене тільки одна проблема - щеб тих всіх героїв запам'ятати. Їх не дуже багато, але читаю не кожного дня, то інколи треба довго згадувати хто то Велике дякую @Тетянка за всі 3 частини!
Нема за що . п.с. Може хтось має "Хмарний атлас" й "Пасажир" в повній версії?...Ніде не можу знайти .
Сьогодні нарешті дочитала новинку цієї осені - триллер "Зазирни у мої сни" Макса Кідрука. Книга дуже вразила, автор явно вийшов на новий рівень (і у плані письма, і у плані жанру) - історія неординарна, усі персонажі дуже реальні (і живуть чисто українським способом життя - живемо у квартирі, що дісталась від батьків, машина дружини в кредиті, багато витрачаємо на розваги і т.п.). Про те, як після клінічної смерті у звичайного маленького хлопчика почалися незрозумілі та непояснювальні галюцинації. Про те, як далеко можуть зайти лікарі, так і не встановивши правдивий діагноз дитині. Про те, як одна молода і хороша сім"я в одну мить опинилась на грані через приховану таємницю дружини. Про те, як нелегко приймати рішення молодому татові, щоб врятувати свого сина та вияснити, хто живе у голові його чада. Погоджусь із раніше написаними рецензіями різних блогерів - образ дружини та матері вийшов трохи кальковим, порівнюючи із іншими жіночими образами із інших творів Кідрука, але це загалом не заважає у тій історії, радше навпаки - може багато хто у впізнає себе у цій мамі і застережеться від її вчинків та поведінки. Загалом цікава, динамічна книга, тримає у напрузі від зав"язки до самого кінця, добру половину прочиталось на одному дусі. Граматичних чи стилістичних помилок було небагато, в очі не кидались. Мова класна, сучасна та чисто наша, західноукраїнська, що додає шарму. Правда, кінцівка просто вбила (досі відходжу від вражень).
хух...дочитала! Це книжка\ки які має почитати кожен! В мене в голові прокручується тільки одне слово - ВАВ! Дуже дуже сподобалось. Перші 100 сторінок давались дуже важко, але потім...останні сторінки я читала цілу ніч. Казала собі ще сторінка і я вже йду спати, і так зачиталась, що закінчилась книга і задзвонив будильник! Зараз читаю Ілюзії, автор Бах. Легка і трішечки філософська книжка. Мені подобається, книга ні про що, але водначас і про все, після Атланта розгрузка мозку і трішки позитивного мислення
Я розчарована... Хочу щось почитати таке ''вау'', а натрапляю на таке ''хм..''. Це я закінчила ''Майже ніколи не навпаки'' Марії Матіос. Бо осінь, дощ, хандра... і тадам - депресія після прочитання забезпечена. Ну я не очікувала чогось веселого, бо читала ''Солодка Даруся''. Але суть книги коротко така: люди зрадливі скоти і навіть родичі не виключення. Добавити до того непростий час в який відбуваються події, то взагалі хоч плач від несправедливості і вий від болю за деяких героїв.
