Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
@Мар'яся я купила збірку від Махагона там і Шарль Перо і Андерсен, Грімм, Гауф, дуже якісна, гарні ілюстрації, називається "Велика книга казок"
і я таку дуже хочу!!! може бачили десь то підкажіть) Ми зібрали дуже багато книжок від пегаса, тих казочок, якщо чесно то мені не подобається трошки тест, приходиться самій підправляти в процесі читання, але малий за ними пропадає, а ще почали збирати колекцію казочок-картонок від Школа Харків, там значно кращі тексти і ілюстрації але і ціна вища((( Дуже гарна книжечка для малюків "Баранчик Рассел і Різдвяне диво", але я також заміню Санту на Миколая коли читаю)
@lovikyou щойно купила на клумбі, пише дівчинка що останню у неї забрала, вона прямо з видавництва їх купувала, тому я щасливенька)
Я сьогодні не втрималась і купила малому всі три частини Мумі-тролів Туве Янссон. Ми вже першу частину дочитуємо через рідер. Але то не те )))) Тримати книгу в руках значно приємніше.
Я в дитинстві мала книжку про Муфтика, Мохобородька та Півчеревичка- Ено Рауд на українській мові, то дуже мені сподобалась. Купила тепер своїй малій, то теж читали цілий місяць(не рахуючи днів у бабці), навіть на відпочинок брали) Ще хочемо Незнайку почитати і Карлсона
"Чарівник Смарагдового міста", "Урфін Джюс і дерев'яні солдати" та ін частини з цієї серії Олександра Волкова можете ще почитати ( я в дитинстві декілька разів то все перечитала) - дуже цікаво))
Ой, Ви мені цим дописом так мое дитинство нагадали! Аж просльозилася...:oops: Книги з дитинства, перечитані мною незлічену кількість разів))) Правда в мене вони були на російській мові. А ще можу порадити, в кого дітки вже трохи старші, - "Тім Талер або проданий сміх" Джеймса Крюса. Дуууже цікава)
А що порадите для малюка півтора року? Мій малий страшенно любить щоб я йому читала. Зранку встае, книжечок притягне в ліжко, і треба читати. То так кумедно виглядае, особливо як починае моститися-товктися в мене на колінах))) Навіть листівки з його ДН не викидувала, бо ж носить іх щоб ті віршики йому перечитувати))) Наразі книжечок повно, в основному картонки, або такі "м'ягенькі". Приз симпатій в нього покищо Чуковський) Ще не всі ми маемо, але Мойдодир, Телефон, Тараканіще і Краденое сонце завдяки Павлику я вже знаю напам'ять))) Інші з віршиками на різну тематику вже потрохи приідаються. Мені ж уже не терпиться якісь типу історіі йому почитати, але чи то не зарано? Подобаються мені книги з віршами від А-ба-би, декілька великих вивчила напам'ять щоб йому розповідати. Але ще такі книги не наважуюся купляти, бо боюсь, що сторінки його "читання" довго не витримають... То що ще е гарного для таких мацьопиків? (Колобок, Ріпка, курочка Ряба, Рукавичка і т.п. читані-перепрочитані-перерозказані вже стільки разів, що вже не цікавить зовсім) І з якого віку ви почали діткам читати щось "серйозніше"?
Розповіді зарано ще, дитина не встежить за сюжетом для таких мацьоп популярна дуже Абетка картонна Абабигаламаги, ще "Лапи і хвости" гарна, там і вірш, і розповідь.
Ми хоч і молодші від вас (1 рік і 1 міс), але я вже читаю трошки прозу малому. Погоджуюсь, що але це не означає, що читати не треба. Якраз навпаки...Особливо якщо малятко любить цю справу. Мій також зранку одразу хапає книжки і тицяє мені))) може ви мали на увазі Видавництво Старого лева? Якщо так, то дійсно гарна книга для маляток. А цієї вже немає в продажу((( З прози можу порекомендувати: Як полюбити павучка Нескладний текст і гарні малюночки... І ще від ВСЛ Біла, Синя та інші Теж небагато простого тексту і милі малюнки. Мій малюк дуже любить все про котиків, може тому нам ця книга пішла на "ура"
О, якраз взяли таку в бібліотеці - Владу досить сподобалася, читали вже декілька разів. А таку мали - не пішла нам зооовсім - передарували Ми читали паперові книги (ті ж Улюблені вірші) з 1 року. Якось я зразу пояснила що книжки не можна мнути і скубти і Влад був досить акуратний (іноді міг звичайно випадково занадто різко смикнути за сторінку і трохи помнути чи надірвати, але загалом всі наші книжки лишилися в досить доброму стані). Ну і щось типу "Сплета" в 1,5 запросто можна читати вже. А ще я про своє - взяли ми отаку в бібліотеці тааак мені сподобалася! А Влад взагалі любитель енциклопедій. Але їх вже ніде немає, не видають тепер. А в тій серії ще і про техніку є книжка. Де б такі знайти? Може хто має бв - з радістю відкуплю
Моєму синочку дуже подобались ( та ще і досі часто приносить почитати) Пожежна машина Леона Для хлоп'яток: Пожежна машина Леона (серія "Картинки для дитинки") :: Книготорговая фирма «Пилигрим» Від ВСЛ "Чап-чалапу, гусоньки", "Лугова лічилка". Це все віршики. З останніх і вже більш "доросліших" - "Різдвяна історія для малят" "Літачок-рятівничок" Ще вірші "Бабусина господа" Замовляла через нет. Коли прийшла і я її прочитала, думала, що сину не сподобається, бо віршики досить складні. Але ні, дуже любить її. Ходить і свм собі віршики вже розказує) Ну "Мед для мами" ще досі читаємо, правда вже рідше просить саме її. Загалом, синочку кожна нова книжка цікава.
в магазині "Ноти" на проспекті Шевченка є окремий стелаж з різними пісенниками (дитячими-дорослими) - можна вибрати щось.
Онлайн не підкажу( Згадалися ще мої улюблені з дитинства книжечки Грицька Бойка та Платона Воронька: ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ — Чому це ти подряпаний? Юрко Тимка пита. Тимко йому вiдказує: — Та я ж купав кота! — А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого... — Еге, ти ж не викручував I не сушив його!