Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати А навіщо тоді вам виходити на меншу зарплату, ніж в чоловіка? Невигідно...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Є свої причини... Хоча точно нічого ще не знаю, написала лиш про зарплату яка от у нас вона станом на тепер виявляється.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Дівчата, то реально не по темі, але додам що причини не фінансові, бо вже отримала в карму нагая, про те, що шукаю легку наживу.)) Ну, і по темі наживи, то так дуже легка нажива, в нас знаєте на роботі всі лиш каву п"ють і в віконечко поглядають, ще й хочуть аби за то гроші платили)))! (сорі, не стрималась) А так, я все знаю, розумію і буду шукати кращі варіанти звісно і мала я в носі пхатися на другий кінець міста за таку зарплату, але для цього потрібно раз- згадати забуте, все таки всі 5 років декрету я не логістикою займалась)), плюс в планах підтягнути англійську, бо таки добряче призабула, хоч в свій час могла майже вільно спілкуватись... І по темі, мене дійсно здивувало, що зарплата за останні стільки років майже не змінилась, але може треба тішитись, що вона не знизилась))) хоч роботи там ніколи мало не було, от і написала свою думку. Ну і не треба мене вичитувати, я всьо розумію, просто ситуація зараз така. Хоч я і не певна як там далі складеться...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Жанна, а де вона змінилась?:confused: В моїй сфері так само абсолютно нічого не змінилося , ніде, ні в школах, ні в консі, ні в філармонії...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Сумно, зате наскільки виросли ціни... Ну, але я не нию, просто дивуюсь. Вже як є.
Жанна, якщо для вашої сім'ї то вихід, то звичайно виходьте. Тут не гроші головне. З часом згадаєте все, шлете резюме всюди де тільки можна, щось та й попадеться. Принаймні не в другому кінці міста. А як з Андрійчиком і гв плануєте? То я просто для себе питаю...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Я вже писала, з малим чоловік. Ну, а гв можна спокійно вберегти, якщо дуже хотіти, ну ми то ж всі знаєм. Всьо, дівчатка, то вже не в цю тему. Не хочу офтопити.
Та то ясно. Якщо є вихід, то значить тре скористатись. Я власне за гв питаю... Ну отой офф витріть, не тре то всім читати. Хто знає, той вже давно все зрозумів. Успіхів вам........…
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати а хіба гв і робота не сумісні? думаю як бажання є, то всьо можна, в Польщі декрет до року і що? Кінчати ГВ? Я так не планую і маю велику надію, що гв і робота таки сумісні ібо іншого виходу в мене нема
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Ну по-перше я не питала чи jalla збирається відлучати. По-друге, я хочу знати для себе, бо в нас дітки +- одного віку, і я навіть уявити не можу як би мені прийшлось йти на роботу зараз. Але то я. Тому я і спитала, що мені цікавий чийсь досвід. По-третє, я знаю, що Жанна не збирається відлучати, тому мене власне цікавить графік, наприклад вкладання спати. Ясно, що в неї така ситуація, але, власне, мені цікава практика. По-четверте: ваше гв і ваша робота ще в майбутньому, дай Бог, щоб у вас все вдалося, і все задумане здійснилось, але, як показує життя, не завжди обставини складаються так, як ми хочемо... По-п'яте, якесь таке відчуття в мене, що ви на мої дописи реагуєте надто гостро... Може мені здається...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати йой, та що ви такі чутливі, я чесно кажучи аж здивована такою реакцією вашою, просто написала, що не вважаю, що робота і гв не сумісні. Ніякої гостроти до вас, чи то ще чогось, направду здивована... Ви спитали коротко за гв, звідки мені було знати про оті всі деталі? от вам і інтернетне спілкування..
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати давайте не розводити не в тему, я рада за тих, хто може собі позволити таку розкіш. А коли тре за щось жити, то йдеш на роботу. Що тут не ясного? Не люблю отакі дописи з сарказмом, аби написати.. Дають-дають звільнитися, просто то я така балувана, в шекаладі жити люблю, хм...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Так, 1500 та це ще й з податками - це дуже мала зп, нереально мала... особливо для теперішніх цін. Та навіть для секретаря без конкретних навичок пропонують від 2000. А логісту з досвідом роботи з часом само собою можна буде щось краще підшукати.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Та, вічна проблема, начальники роблять вигляд, що платять, працівники роблять вигляд, що працюють. Щось таки в тому є, але ота перша частина більш правдивіша від другої. Бо робити мусиш, а ще й чийогось накидають... От думаю собі про мою роботу, точніше про те, що її вже нема. Страшно стає, не хочу бути вдома, хочу бути поміж людей. З другого боку з моєю спеціальністю/ досвідом підходящу роботу можна знайти у Львові. І от як то поєднати? Доїзд до Львова недешевий + довго. Шодєлать? Деколи отак сяду, думаю, потім думаю, що ще далеко до роботи, а іноді страх якийсь чи шо..... До речі, одним з аргументів звільнення стало наше гв. Начальниця так і сказала ( правда не мені в очі) "хай вибирає, що важливіше чи цицьки пильнувати чи роботу в такий тяжкий час"... Шкода, що я того не чула.....
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Зберегти реально. Я вийшла на роботу в рік малої. До того не розлучалася з нею більше ніж на 30 хв. Мені було дуже важко, був внутрішній спротив до роботи і велика образа на чоловіка. Але дитина жодного дня за мною не плакала (може через те, що ми після мого виходу на роботу переїхали до свекрів, бо нас попросили звільнити орендовану квартиру і дочка дуже тішилася увагою баби з дідом). Мене попустило десь через 3 місяці, але скажу чесно, морально було дуже тяжко, єдине чим себе втішала, що дитина не з чужою людиною-нянею, а з рідним татом. Щодо ГВ. Я йшла на роботу дуже рано, перед виходом годувала сплячу дитину. Вона просиналася десь через 2-3 години, снідала з чоловіом. Перший тиждень було важко чоловіку дочку вкладати на денний сон, бо вона привикла тільки з цицею спати. Я приходила з роботи малеча якраз просиналася після обіднього сну і ми цицялися. І потім до вечора кілька разів просила груди. Вночі вона досі мінімум тричі бере груди. За рік часу нічого не змінилося, такий же режим, тільки тепер чоловік з малою забирає мене з роботи і я її годую в машині, а потім ще вдома.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати На жаль начальникам підходить рівень такої роботи. Інакше б платили більше. Ой- попала я на днях на один бізнес тренінг. І там бонусом була інфа про те, як брати на роботу людей, що і кому платити, коли звільняти. Мати рідна- нє, я звичайно багато знала про сферу найму. Та такого я ще не чула. Зразу в голові пронеслося пів життя. І то я тільки на трьох роботах працювала(дві з яких- по місяцю під час канікул в універі). Вони так і думають, ага. Якби ви почули- як би зреагували? Для більшості керівників наймані працівники- то як раби. Іншого слова я наразі підібрати не можу, бо ще в шоці від почутого. Мені повезло ще й з таким- мій безпосередній начальник свою жінку теж вдома лишив дітей доглядати. То він мене навіть підтримав, як звільнялася. І досі як бачимося- радіє. І я за нього теж. Хоча йому теж не дуже то й вистачає на життя. Звісно я б і без підтримки не вийшла б. Та то мене гріє і досі. Що не всі, не всі начальники погані. Та я як звільнялася- я була впевнена, що в разі чого я знайду нову роботу. Як на цю вдруг не візьмуть назад. То теж дуже багато дає- ота впевненість. Не думайте, що в мене муж багато заробляє і я собі так легко ото звільнилася. Ні- проблеми ті ж самі, як і у більшості українців наразі. Від зп до зп не доживаємо ще з травня. Та в кожного свої пріорітети. Маю підробіток. Інфляція і його зжирає. Та все так не буде. Я в це вірю тому руки і не опускаю.
Послала би певно. Ну але то ще до того було стільки всякого, типу ти ніхто і звуть тебе ніяк. І таки так, вважають, що ми раби. Згадую, як колись цукерки купувала, то знайома продавчиня каже, що сьогодні ваша начальниця була, печенько вам на роботу брала, каже я її питаю що ще дати, а вона " та давайте будь-що, всьо зжеруть".... Думаю десь так відносяться до рабів... І вірю, що є начальники хороші, просто я ще не знайшла тієї роботи, з хорошим начальником. І таки так: все так не буде!
А ви в сусідніх гілках плчитайте скільки лікарю за пологи платять, до поганого ніхто не йде. А хорошому репетитору скільки треба заплатити? Ясно що у нас не асетак добре як хотілося.Але тут писалося про те, що скільки не працюй нічого не добєшся. А це не так. А в поліклініці лікар того і має копійки, бо нічого не вартий. В сусідніх гілках проіх компетентність сожна почитати. Йому з його зганнями навіть забагато платять. А в добрих лікарів завжди є і черги і гроші. Джерела одержання тих грошей то вже інша тема. Але факт лишається фактом. Доброго спеціаліста добре оплачують всюди.
А ви в сусідніх гілках плчитайте скільки лікарю за пологи платять, до поганого ніхто не йде. А хорошому репетитору скільки треба заплатити? Ясно що у нас не асетак добре як хотілося.Але тут писалося про те, що скільки не працюй нічого не добєшся. А це не так. А в поліклініці лікар того і має копійки, бо нічого не вартий. В сусідніх гілках проіх компетентність сожна почитати. Йому з його зганнями навіть забагато платять. А в добрих лікарів завжди є і черги і гроші. Джерела одержання тих грошей то вже інша тема. Але факт лишається фактом. Доброго спеціаліста добре оплачують всюди.
