Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки а не може бути так, що і ви не особливо хвалите його досягнення? і отримуєте ланцюгову реакцію о, згадала себе в часи навчання))) по словах тата "для жінки найважливіше щасливий замуж" кров закипала і можна було йти на барикади.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки ні, хвалю багато, як дитину)) бо начиталась/наслухалась семінарів багато про те, як говорити з чоловіками, шукаю підходи, тут не те, скоріше особливості виховання/його відсутності, бо його мама в ті часи багато працювала, іноді в 3 зміни, все сама робила, не навчила цінувати жіночу роботу, то тепер не має подяки ні вона, ні я ))) в дитячому віці не було прикладу повної сім"ї, а в дорослому дуже важко його створити. от такий от екземпляр!
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Запропонуйте йому на день-другий посидіти. Цікаво через скільки втече на подвиги Але то таке. Вода камінь точить. Якщо жінка справді розуміє і цінує своє "сидіння", то і чоловік підтягнеться з часом.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Ідіть в передачу "Хата на тата", там йому покажуть яка то фі..ня! )) Та й Ви відпочинете. ;-) Знаєм ми ті войнушки, скільки років пропрацювала з чоловіками (офісний планктон), то здебільшого третина дня складається з лясів з колегами, перекурів, кавування, третина (а може й добра половина) з сидіння в інеті (не по роботі), ну і третина дня - робота. А додому певно приходять едакі трудяжки, добитчики. Ех! А ми стерви навіть не пошкодуємо. )))
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки а треба як мужчину я оце здитинювання не розумію. Сочатку здитинити, а потім хотіти кам"яної стіни.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Знаєте, а може таки і справді, перестати робити з того подвиг. Так взяти і сказати:"Так, СИДЖУ. І дуже з того задоволена. Тішусь, що маю можливість СИДІТИ з дитиною. Готувати тобі вечерю. І дивитись телевізор. І гуляти вдень. І просто лежати. Дякую тобі, Коханий, за цю можливість!"
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки мова про те, що хвалю і сина, і чоловіка навіть за прості речі, це про кількість похвал/подяк відповідно до виконаного таке порівняння, а не про одинаковий підхід..., а ви про сюсюкання говорите...
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки працювала в різних колективах і те, що ви описали, властиве практично однаково як чоловікам, так і жінкам. Єдине, чого не розумію, сидіння в неті не по роботі. Одне, якщо це переглянути швидко новини і погоду, а інше - сидіти в контакті чи на посиденьках. А щодо лясів і кавування з колегами, то мені здається то нормальним. Неможливо і шкідливо сидіти весь день за компютером. Головне, щоб це тимчасове відволікання не впливало на клієнтів. а самі себе хвалите при них? і це теж, на мою думку, потрібно. Сказати: "От яка я молодець, таку вечерю сьогодні приготувала, просто відпад, сама не сподівалась!" Думаю у відповідь почуєте ще один комплімент в свою сторону, що таки так, молодець, і вечеря смакота
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки А я сиджу читаю і не розумію, чого я не сюсюкаю? Чого зі мною не сюсюкають? Певно не самодостатня я, бо у другий декрет пішла, з нього не поспішаю і кар'єри не хочу... Якесь таке життя описуєте - вибачте як в цирку. "Вся жизнь - театр." Чого не жити просто один з одним, поважаючи і сприймаючи такими якими є свої половинки - звичайно, я зараз про нормальні стосунки в яких є повага та взаєморозуміння. Бо так можна пів життя хвалити і вибачте нижче спини цілувати - а у відповідь доброго слова не отримати, і самодостатність від цього не з'явиться. Кидайте помідорами - але стосунки мають бути справжніми, а інакше життя не відчувається, півжиття якесь.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Так, згідна. Але геть не до порівняння з домашнім господарством, якщо ще й з дітьми маленькими. І, пробачте, робити з себе героя з такою роботою, якось зовсім несолідно.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки ще залежить, яке в кого господарство і як хто з ним справляється. В мене по сусідству дві знайомих сімї з маленькими дітками. Одна з жінок і на прогулянки, шопінг має час, і вдома в неї їсти зварено, порядки пороблені. А друга теж встигає і на шопінг, і на каву з подружками, але вдома в неї армагедон і вона всім жаліється, що з дитиною нічого не встигає...Є ще третя знайома, в якої 3-оє дітей, і вона ходить прати і прибирати до тої другої (безкоштовно), бо їй шкода бідняжку, яка ні з чим не справляється, бо в неї мала дитина...
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Це вже інше питання. Є багато жінок, яким не подобається домашнє господарство, вони не до того, вони б краще на роботі штани (пардон, спідниці))) протирали. Їм такий "почесний" обов’язок нав’язало суспільство чи чоловік, от вони і мучаються. Притому,замітьте, не роблять з себе героїв.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки а ви не допускаєте, що робота може приносити їм задоволення? що можна любити свою роботу? аааа....сорі, тепер дойшло, що то ви про сидіння вдома так говорите ну я не бачу тут проблеми взагалі. Якщо ходиш на роботу, значить заробляєш гроші і можеш оплатити нянічку і не сидіти вдома, а робити, що бажаєш. Ми ж всі дорослі люди. Як можна комусь щось нав"язати? А якщо можна, то це проблема тої людини і її безхарактерності. тут я трохи (знов) не в"їхала...що у вашому розумінні означає "робити з себе героя"?
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Всі мої останні дописи тут стосуються лише одного поста: Тобто, він робить з себе героя, що ходить на роботу, а вона - так, фігньою цілими днями мається (в його розумінні).
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Та живемо один з одним, сприймаючи такими які є. Шо означає просто, я не знаю,бо в мене не всьо так просто...Можливо, ви більш гармонійна, більш розвинута і мудра людина, що вам не доводиться працювати над подружніми відносинами, бо мені доводиться. І над собою, і в пошуках підходів до коханого, бо характери маєм прямопротилежні (стихії вогонь і вода про шось говорить...) До чого тут цирк? Якщо мій син допомагає складати мені речі чи витирати пилюку (хоч як в нього получається), я кажу йому, що дуже дякую, який він у мене помічник-молодець! А якщо чоловік приносить продукти чи ремонтує кран, то і йому кажу, що він гарний господар чи майстер! Це ж позитивна мотивація. Чоловіки люблять, коли їхні зусилля цінять. Не бачу в тому ніц поганого. І чим це неповага? Якщо для когось це театр, то для мене - особиста культура. А чоловік з дитинства не навчений цінувати жіночу роботу, то й ніколи не дякує за вечерю, не цінує порядок, зате прекрасно бачить коли нема шо їсти чи брудно... Та й живемо наразі різними проблемами, він багато працює, я багато часу проводжу з дитиною, для того, щоб зрозуміти один одного потрібно говорити, показувати, з півслова не получається.
Відповідь: Самодостатність і подружні стосунки Для висновків недостатньо зібраного матеріалу) Але прогрес є.
