Ми тебе пам'ятаємо, Вікторе (levandivka)...

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

лишив мені останній подарунок- мої фото з зустрічі однокласників, пароль буквально за пару днів до біди взяла... І ще фоти з форумівок, де я була. Дивлюся то все і не бачу- сльози душать. Нестерпно... і легше не стає.

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Особисто не була знайома, але перечитавши кілька сторінок, якось так важко стало на душі і сльози вийшли на очах.
Дуже шкода дружину і маленьких діток, хай Господь дасть Вам сили пережити цю важку втрату і віри в те, що дорога Вашому серцю людина зараз в кращому світі, куди його покликав Господь.
Вічна пам'ять!

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Як сталося таке? Не розумію
І серце каже що таки Ти є...
Лиш день тепер без Тебе вечоріє
І пташеня гніздо без Тебе в*є...

Відро води під очі
Нахлюпає безглузда втрата ця
Осиротіє світ, який див хоче
Та важко стерти воду із лиця...
Ти Другом був таким, як не бувають
Ти Батьком був таким, яких – нема
Ти був таким яких не забувають...
Такі, як Ти назавжди у серцях...
Як трапилось таке...
Не розумію...
Й як зрозуміти, що Тебе – нема
Лиш “Вічна пам*ять” в серці голосіє...
І хай до неба здійметься душа...


Нема слів... так важко на душі...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Я ніяк не могла наважитися зайти до каплички, все боялася зустрічі з реальністю, боялася побачити нашого Левандівку в труні...але зайшла, побачила..було важко, душили сльози...
Поїхала на цвинтар, де найважчим було, коли труну засипали землею, коли сини, сестра. дружина п. Віктора...кожен по своєму переносив через себе весь біль втрати.
А поминки...це була справжня форумівка, де ми сміялися згадуючи "чудернацькі вибрики" нашого Левандівки, розповіді сестри про його дитинство....де ми плакали згадуючи якою хорошою і доброю людиною він був..БУВ(((
Так важко говорити про того Супермодератора в минулому часі, так важко(((
Але я дякую йому за те що я його знала, за те що не "кинув в баню" на форумі і дав можливість знайти направду хороших друзів. Дякую Вам Левандівко, пам"ять про вас назавжди залишиться в моєму серці.

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

А я думала, що як побачу - нарешті повірю... Побачила... Не вірю...не хочу вірити, та й по всьому... Дурю сама себе, а мені так легше...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Цитата:
Допис від Zvizda
боялася побачити нашого Левандівку в труні...але зайшла, побачила..було важко, душили сльози..

___________
От і в мене так.. думала, побачу, повірю, перестану себе мучити.
Побачила.... а він інший якийсь... торкнулася руки, сказала те, що хотіла, наревілась.... А не вірю все-рівно... не хочу, не можу і не буду....

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

ідентично..дивлюсь на нього весь день і плачу. Робота не бере. А ще як Ірина дала мені його портрет біля каплички потримати, то серце розривалось..сльози душили..(((

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

На жаль незалежно від того віримо ми чи ні (а таки хочеться більше не вірити в все це і прокинутися), Віктора...
Він є у наших серцях, спогадах, думках.
Я не думала, що одна людина може так багато встигати робити і завжди бути готовим до помочі, до поради, до розради і навіть до просто балачок. Людина яка жодного разу не сказала мені, що у нього нема часу... а в добі в нього було стільки скільки й нас усіх. Бували моменти, що я не розуміла його, навіть гнівалася, але все що він робив було заради навчання думати, навчання цьому дивовижному вмінню.
Прикро дуже прикро, що тепер лише у серцях, спогадах, думках.

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

.....пишу і стираю...пишу і стираю...третій день не в собі, так раптово і неочікувано
Вічна память Вам п. Віктор і сили пережити цю втрату Вашій сімї!Посиденьки за Вами сумують, Ви назавжди в наших серцях і думках!
Дякую за те що не будучи зі мною осбисто знайомим Ви мене стількому навчили.

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

У надвечір"я входять тихі тіні,
лиш сколихнеться мовчазна трава.
Я вірю, що під цим камінням
лежить лиш тіло,
а душа жива!

Вікторе, з Богом спочивайте!
Вічная пам"ять...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Зайшла сьогодні на форум (не читала декілька днів), побачила фото вгорі - спочатку не зрозуміла. Придивлялась - думала - прикол, згадала, що не 1 квітня сьогодні. Натиснула на фото...

Немає слів! У горлі ком... Очі мокрі.. Не віриться.. Прочитала всю тему і усі посилання... Легше не стало.. Не можу підібрати слів. Приходила коліжанка з мацьопою, трохи відволікла - не помогло.. Шкода, що сьогодні я не у Львові, шкода, що прочитала так пізно.
Особисто не була знайома, не бачила вживу (уже, на жаль цього і не буде), не чула голосу. Але для мене зараз - це велика втрата, а ця сумна новина "як грім серед ясного неба", ніби дуже близька людина пішла з життя. Просто не уявляю Посиденьок без нашого Левандівки. Слова плутаються, пишу і стираю, бо не можу підібрати слів.
Перше, чим пан Віктор здивував мене на початку мого перебування на ЛФ - це були дописи про домашні пологи, я ще усім розказувала, що є у Львові такий чоловік, яким САМ приймав пологи у дружини і пишалася Ним!
Співчуваю дружині, діткам, родині...
Сиджу і плачу... Хотілось би зараз побути поруч з форумлянами і розділити цей біль з ними.. Все, що можу зараз - це написати тут, хоча всі слова сплутались...
Вічная Вам пам'ять, пане Вікторе!
Шкодую, що так і не познайомилась з Вами особисто - завжди встидалась прийти на форумівки ЛФ, хоча теми про форумівки з фото завжди з цікавістю переглядала!
Дякую вам за те, що ви у нас були...
Спочивайте з миром! Хай земля Вам буде пухом!
(так важко пишуться ці слова...)

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Хочеться ще писати і писати.... Але так важко підібрати слова... Ох! Не віриться, не віриться.... Враження, що попала в інший вимір, прокинусь - все встане на свої місця і знову будуть дописи від Levandivka... Коли є такі люди на землі, то враження, що вони будуть поряд вічно, що такі люди не вмирають...
Коли помер мій дідусь, я навіть не могла плакати, бо не вірилось що його нема. Дивлячись на пусте ліжко просто думалось, що вийшов в іншу кімнату, на подвір'я....
Такі самі відчуття - такі люди не вмирають - вони живуть в серцях вічно...
Вічна пам'ять

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

І я віддаю пошану модератору Левандівці...
Вічна пам'ять йому...
Нехай його рідні, близькі і всі, хто його знав чи просто віртуально з ним спілкувався (як я) мають силу перенести цю втрату...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

А я зайшла...помолилась ...передала квіти і .... втікла...От не могла я глянути на труну...мені чомусь стало дуже погано....

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Була особисто знайома з Віктором. Познайомились випадково, на спонтанній міні-форумівці з ЛФ.
Дуже шкодую, що через сьогоднішній свій робочий день не змогла прийти попрощатися...

В різні періоди мого перебування на форумі було різне: колись питала порад, набридала з своїми запитаннями/уточнюванням в ПП, колись злилась за певні непорозуміння... Зараз залишився СУМ за людиною і співчуття його рідним та близьким...

Категорично не погоджуюся з тим, що "життя не тут - на форумах", бо таки виходить що і форуми теж частина життя, тут ми знаходимо друзів, однодумців, цікавих людей, та навіть опонентів - втративши яких відчуваємо такі сильні емоції...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

В капличці, біля каплички, коло труни була одна думка "Вікторе, спіть спокійно, ми не залишимо в біді ваших дітей". Ну бо ж не залишимо, правда?
Особливо боляче мені за Данила. Так хочеться, щоб він виріс подібним на свого тата. Щоб знав, що має в житті опору.

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Якщо кожна з нас бодай чимось буде допомагати, то ми їх у біді не залишимо.
Дійсно ,шкода Данила. Оленка живе у своєму світі, а Данилові треба пристосовуватися до нашого реально світу.

Вчора і сьогодні ми з дівчатами по черзі сиділи з Оленкою.
Не знаю, як до періоду загострень, але сьогодні Оленка, коли ми були з Наталею (Донатою) була дуже мила і привітна, ми гуляли у парку з нею, бавилися у її специфічні ігри (у пластикові пляшки закидати камінці і папір від чіпсів та вафель). Коли Наталя везла возик ,а я її тримала за руку ,вона притулялася щічкою до моєї долоні.
Дівчата ,а ці очі....Вона багато чого розуміє... Вона розумна...Я не можу це описати словами...
Ми з Донатою трималися до кінця (особливо ,коли Оленка, кликала маму, так жалібно ,а ми казали, що вона скоро прийде), але коли вийшли за двері, то сльози просто залили наші обличчя.........
Для мене світ перевернувся...
В мене у голові одні чому...
чому такі хороші люди покидають нас, чому дітки народжуються такими, чому вони залишаються сиротами, чому.....

---------- Додано в 23:22 ---------- Попередній допис був написаний в 23:11 ----------

я себе поправлю .я читала у дописі левандівки, що Оленка з 2 міс, стала інвалідом. просто думала, що були при народженні певні вади ,а потім загострилася....

Тоді це ще страшніше...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Тільки щойно звернула увагу на аву Левандівки...Велика писанка в чорній основі і дві манюні писанки до неї туляться...символічно..як осиротілі дружина і дітки..аж мурашки по шкірі ...
Перше враження про нього коли зареєструвалась на форумі-злість...ну чому він такий всюдисущий і надокучливий...А ці жовті картки...яка ж я тоді була злюща...
А на першій форумівці я познайомилась з іншим Левандівкою-з веселими бісиками очах, дотепним і позитивним... йому так і сказала :"А ви ж зовсім не злий-ви добрий"....
Останній раз ми бачились на форумівці у 2010..тоді Данило безтурботно хрумкотів сухариками, пані Іра з дівчатами весело про щось балакали, а я з Левандівкою обговорювали тему "Відкриваємо серця"..і те як я можу інформаційно її підтримати...
У квітні я знову була на нього сердита-за дописи у карму...хоч вони були нейтральні та я досі не можу їх зрозуміти...хотіла написати йому в пп що це за бздури він мені пише...не встигла...тепер пізно..
Левандівко, я завжди Вас пам"ятатиму....і зовсім не таким як сьогодні...хоч на жаль і це теж пам"ятатиму....а перш за все людиною яка тримала в своїх обіймах усю велику родину ДП, незмінним любитилем пива,кави, хороших цигарок, талановитим і креативним...просто нашим ДРУГОМ...На форумі зараз дуже холодно..а опалювальний сезон як би гірко це не звучало без Вас неможливий.
Спіть спокійно...

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Боже, який жах!!!! Навіть не віриться!!!Зайшла на сайт і не вірю своїм очам!!!

 

Відповідь: НЕ СТАЛО Віктора (levandivka)...

Мріяла,що поїду колись до Львова,.піду на форумівку, попаду під приціл фотоапарату Левандівки....не судилося.Шкода що не познайомилась особисто.Усі ці дні згадую його, його дописи Дуже-дуже шкода,буде дуже ВАС не вистарчати.Вічна пам"ять і Царство Небесне ВАМ. Душевного спокою,.здоров"я і щастя вашій сім"Ї.