Ніколи не думала, що маю вузький таз... Він мені завжди здавався широким, бо хоч і худенька маю жіночні форми, вузьку талію і сідниці як треба. І тут мене ошарашили в жк таким от діагнозом. А ще мені 31 рік і це перша вагітність Якби не випадковість то я може і досі не наважлася б вагітніти. А зараз ми з чоловіком дуже переживаємо як то все буде. В мене кволе здоровя. Щодня я як на посту, "повністю вагітна" Зовнішня конюгата - 18см. Дуже мало... наскільки я розумію і з того що можна "промацати" в мене так званий плоский таз (г) Боюсь за свою крихітку, я не переживу якщо з нею щось станеться. Дівчатка хто памятає або знає свої параметри, вагу і розміри голови дитинки поділіться роздумами. Кесаревий розтин... я страшно нехочу і мені небезпечно його робити.
Вчора поміряла себе і... 83/87/82(було 74/56/82), майже ідеально. Скоро весна, я так подумала, що до травня варіант одягнути свої блузочки чи маєчки то буде нереальний варіант. А я чомусь дуже не люблю коли все в обтяжку як сосиска, тим більше зараз коли ми ростемо в ширину. Хочеться почувати себе вільно і впевнено. Бо, що б там не казали що вагітна жінка прекрасна але такі різкі зміни це для мене трохи шок. Наприклад помітила, що над грудьми видно вени і то так, що з декольте особо не походиш. Груди я реально в шоці від них, відповідно хочеться їх "замаскірувати". Джинси для мене як частина гардеробу зараз відпадає повністю. Балетки, плащики, легінси і вільні туніки та блузки, так я собі запланувала. Що ви прикупили собі на весну? Що ви купили а потім вам не знадобилося? На що з вагітного гардеробу не варто тратити гроші? Зараз такий час, що хотілося б купити щось гарне "оверсайс" так щоб і після ваг. можна було одягнути.
Вчора я вперше відчула себе мамою. До вчора боялась думати і налаштовуватись на материнство. А коли побачила свою дівчинку мене накрило....... момент істинного щастя!(ви розумієте). Ми з чоловіком хвилювались.(вагітність не планована). По перше я все життя досить худенька. Чоловік дуже за це переживав, чи здорова буде дитинка. Потім у мене був такий токсикоз, що я плакала над унітазом. Хто пережив таке мене зрозуміє, усі ці страхи... Що недостатньо їм, що дитина страждає від тих спазмів (здавалось кишки виверне на другий бік). Потім повернення додому, по наших дорогах. Виявилось що вона гарно сформована і дуже рухлива. Красунька маленька. Це було перше УЗД бо в Польщі ми так і не пішли, десь на 9тому тижні в мене раптово пропав токсикоз і почалась паніка, я не спала і тремтіла як осика, чи живе моє малятко, чоловік відразу записав мене на УЗД(що виявилось не такою простою справою). Але через 1,5 доби мене так затошнило і я з такою радістю вибачте...... сиділа над тим унітазом, що ми передумали йти. І от після вчорашнього УЗД я неможу найти собі місця. Вночі болів живіт, щось схоже на понос(вночі і вранці). Я себе накрутила, що то через то УЗД обстеження бо узист дуже тиснула на живіт тим прибором аж боляче було. Сьогодні весь день я в роздумах, по обіді стало слабо, впав тиск, я хоч і гіпотонік але... 85на 55 це дуже мало, так я і не зрозуміла чи то на зміну погоди чи від желудка, бо далі щось крутить, мутить непонятно. Два дні тому я почала відчувати свою лялю(хоч мені не повірила лікар) я своє знаю. А на УЗД я бачила те що відчуваа, вона крутилась як дзига, ручками хапала себе за головку і ножки. Ті рухи ледь відчутні, дуже мілкі. Бо нам всього 14тижнів і 4 дні(вчора було). А сьогодні вона на диво спокійна була, я раз чи два її відчула і то не впевнена бо живіт(кишечник) крутить. + поставили тонус по передній стінці Переживаю, не сплю.... пильную... себе
