так спокійно було на душі не думаючи про тебе...незнаючи зовсім нічого,просто жити іне думати,викреслити....і я вже почала миритись з думкою що ти для мене помер...поки ти не зявився знову....знову ці розмови...знову слова про біль,сльози..а навіщо?????скажи!!!!!!!
