Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Вже слово, матусю, не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну Вона, як і ти, була в мене одна.
У пориві гніву і гордості, у наріканні на всіх, на кого можливо, жінка була вперта серед хаотичного безладдя у своїй бездіяльності ... В хвилину тиші почулись слова: “Ти виграла, але втратила чоловіка...”. Спочатку вона не приділяла значення цим словам, а через хвилю – була немов шокована, а більше того – приречена ... Глибина цих слів закликає до роздумів: Справді... Жінка може виграти у чоловіка своїм непослухом, але відразу втратить правду, бо у шлюбі обіцяла перед Господом послух своєму чоловікові. Жінка може виграти у чоловіка своєю гординею і зверхністю, але втратить покору, яка є найбільшою вартістю в очах Господа і шляхом до святості. Жінка може виграти у чоловіка у суворих суперечках своєю впертістю та хитрістю, але тоді ж загубить спокій, мир, злагоду у сім`ї. Жінка може виграти у чоловіка своїм лінивством та байдужістю, але загубить радість, щастя, стабільність та сімейний затишок. Жінка може здобути "свободу" від чоловіка, але відразу здобуде втрачений зміст життя, який веде до темряви одинокості. Жінка може виграти у чоловіка все ... бути переможницею у всьому і може відразу втратити також: - чоловіка, котрий зможе покинути її, або ж стане на шлях: бездіяльності, пияцтва, депресії, блуду і т.д; - дітей, які стануть "дітьми вулиці" і безбатченками; - близьких, які будуть хвалити, але не замінять того, що тільки рідна сім’я може дати. Тож варто задуматися, чи варто: - здобувати незалежність, коли любов може бути лише у єднанні? - змагатися у суворих суперечках і доказах правоти, коли любов шукає самозречення, розуміння, є терпеливою і шукає лише миру? - виснажувати себе у постійних конфліктах та отримувати гіркий наслідок: неспокій, хвороби, біль, печаль, якщо любов зціляє, утішає, втамовує біль, приносить радість. - впадати у відчай і мстити – залишитись самотньою, безпомічною, використаною з втраченим змістом життя ... - жити в гордості своєї правоти та втішатися почуттям перемоги, якщо в майбутньому будеш шукати, щоб тебе хтось захистив, допоміг і дозволив побути слабкою? А може краще пригадати подружню присягу, даруючи чоловікові любов, чесність і вірність подружню, обіцяючи життя разом аж до смерті (в радості і смутку, тузі і горі, труднощах і перемогах) та з Божою допомогою дійти до вічності, кожного дня бачачи один в одному нову і неповторну людину. У кожного в житті є важкий період. Кожен стоїть перед вибором як же прожити цей час. Християнин робить все по-Божому. Тоді і стається по-Божому. У іншому випадку буде по-іншому, тобто не по-Божому...
рецепт "Хмаринок". Смакота неймовірна, готується просто, а літом цей рецепт просто знахідка- не потрібно стояти добу біля мартена, а десерт готовий. Дуууже рекомендую! Необхідно: 1 п. (10 г) желатину 200 мл води 100 г цукру 45 г полуничного/малинового/…. желе Залити 1 п. (10 г) желатину 50 мл холодної води, нагрівати, помішуючи, до розчинення желатину. До кипіння не доводити. Цукор 100 г перемішати з 1 п. (45 г) полуничного желе і залити 150 мл окропу, розмішати до повного розчинення цукру і желе. Додати желатин, перемішати і остудити до кімнатної температури. Збивати приблизно 15-20 хвилин міксером . Викласти в скляну форму, попередньо застелену папером для випічки, розрівняти. (моя порада: трошки змастити папір олією, щоб легко виймались хмаринки) Поставити в прохолодне місце на 12-15 годин. Присипати робочу поверхню цукровою пудрою( я цукрову пудру не використовую для зменшенн
Как важно, бывает, найти свое место, И жить, размышляя о том, Что нужен кому-то, что жить интересно, Что есть и работа и дом. Что эта работа приносит достаток, И то, что она по-душе, Что день перегружен, Что вечер так краток, И ждут тебя дома уже, Что место твое И в любовном романе, И в деле, и в близких сердцах, Что жизнь пролетает не в телеэкране, А в общих делах и мечтах. Что планов громадье, Что чувствуешь силы И многое можешь отдать, Что близкие люди здоровы и милы, И радостей - не занимать. Счастливое место - не точка на карте, Не пункт назначения в судьбе, А там, где вся жизнь пролетает в азарте, Где рады, и ты ... и тебе ...!
