Не дивись на цю жінку, вона - нічия Ця людина собі не належить Було в неї достатньо вже болю й сміття Глянь, за нею усі ніби стежать Загадкова і сильна, і ніби сумна Але є в тих очах щось тягуче Амазонка, що втратила свого коня Не приборкаєш, тільки замучиш Не дивися їй в очі, той погляд тебе В сивий попіл умить перетворить Їй потрібен не ти, їй потрібне плече Що собою цей світ весь заслонить Вона йде...вона йде...вона йде в нікуди І шукає свого порятунку Їй потрібно знайти! Необхідно знайти! Смак свого неповторного трунку...
