Зі святом Чудотворця Миколая!

Сьогодні одне з моїх найулюбленіших свят, вкупі зі Свят Вечором і Різдвом. І не тому що я чекаю подарунків (цього року мій подарунок не встиг), але я дуже люблю дарувати подарунки. Це величезний заряд енергії на цілий тиждень.
Коли мої два маленькі сонечка (старший вже посеред ночі) познаходили подаруночки, щастя було цілий мішок. Хтось каже що сучасні діти вже дуже розбалувані і не вміють щиро радіти такій події, але мої нагадують мене в дитинстві.
Не знаю чому, але найбільше я пам'ятаю знайдену під подушкою книжку (не примітну на газетному папері) "Чарівні казки", я її перечитувала мабуть 100 разів. Навіть коли мені було 20 я чекала Миколая так само як у 5, хоча і знала що то батьки.
Коли мені було десь 12 ми з сестрою почали ставити подарунки батькам і бабусі. Перший подарунок для мами була помада, а татові пляшка пива і карамельки (після маминої помади на більше грошей не залишилось). І тоді я зрозуміла що я більше емоцій отримую не коли отримую подарунки, а коли їх дарую. Сам процес пошуку, упаковки, підкрадання посеред ночі ну дуже мені подобається.
А ви що любите більше - дарувати чи отримувати?