Жіночність в одязі

Це анонс? Чи це Ви пропонуєте тут пообговорювати?

Я пропоную обговорити - мені цікаво почути думку різних жінок про різні аспекти жіночності

Знаєте, мені здається, що одяг то лише спосіб передати жіночність, за умови що вона є. Я бачила жіночність в спортивному одязі , в штанях, в сукнях, на підборах і без. Ну і від суб’єктивного сприйняття залежить багато, я, наприклад, не уявляю жіночність без мінімалізму- в аксесуарах, макіяжі, зачісці. І мінімальна вульгарність вбиває будь яку жіночність, скажімо глибоке декольте при першому розмірі грудей цілком може виглядати жіночно, при третьому-ніколи.
Суб’єктивщина, однозначно )

У чому для мене жіночність? - У плавних лініях, плавних переходах. В окресленому силуеті. Теж суб*єктивщина, однозначно. Для дочки - в аксесуарах. Взагалі дужже цікаво спостерігати, як проявляється у дитині Дівчинка. Туфлі на каблуках (2 см ) вона готова носити навіть взимку, в неї повинна бути червона або рожева лакована сумочка; заколочки, резиночки, бантики - без них нікуди.

Уявлення не маю, що таке "жіночність" А з тим, як це поняття експлуатують, то і цікавитись не хочу.
Одяг, в якому нам зручно, добре і приємно на себе дивитись - це одяг, який є виразником нашого внутрішнього стану. Добре, коли є гармонія між тим внутрішнім та зовнішнім. Все решта не так важливо, на мою думку.

Для чого потрібна жіночність - не знаю))) Вона точно не є гарантованою запорукою щастя, як і все інше. Чи всім дано бути жіночною - ні, не всім. Це - вроджене. Одяг - лиш інструмент, який дозволяє "погратись" у жіночність. Комусь ця гра вдаватиметься, комусь - ні. Звичайно багато жінок "грають" чиюсь роль, але вроджена жіночність то є вищий пілотаж. Таке не зіграєш. От ви поставили фото Моніки - для мене вона є втіленням 100% жіночності. А ще Одрі Хепберн. Перша - захоплює величною жіночністю, друга - тендітною. В першої - мереживо, підбори, в другої - лаконічність, балетки. Дуже різні, але для мене однаково Жінки з великої літери. Про одяг...Якщо вроджене - одягай хоч мішок від картоплі, вилізе шило))) Якщо гра - треба добре продумати все до дрібниць(як от Діта фон Тіз).

Оптимістично

Тобто жіночності як такої в жінки може і не бути? А чому? Така народилася? Чи потім "загубила" жіночність? А "знайти" знову можливо чи ні? Особливо цікаво почути думку мам, що мають донечок

А якщо у жінки від природи лінії зовнішності не плавні, а різкі? Маскувати їх?
П.с. про всяк випадок - я взагалі не маю на меті критикувати нічиї відповіді, мені правда цікаво до кінця зрозуміти різні думки

@Akina , я нерідко чую, що "вирішую проблеми як мужик" у мене чоловіча логіка тощо
раніше замислювалась над тим, думала щось шукати, розвивати.
А потім просто зрозуміла - що така я є. В багато що не вписуюсь, то і що? З особистим життям все добре, і "добре" також не за кимось визначеними стандартами, а добре так, як добре мені.
Сукні ношу тому, що зручнішого одягу для активного життя, на мою думку, нема. 7 хв на збори за умови чистого волосся
Поведінкова акуратність, вміння спілкуватись, виступати на публіку, гарно оформлювати і подавати інформацію - це я люблю, але це не зовсім статеводиференційоване.
негарно, коли люди щось з себе роблять. Гарно, коли ми є тими, ким ми є
маю доньку. Вона прикольна така, зовсім інакша, ніж я

"вирішувати проблеми як мужик", як на мене, немає жодного стосунку до жіночності-нежіночності. Одна з "найжіночніших панянок в моєму оточенні дасть фору будь-якому мужику в прийнятті рішень, займає керівну посаду(керує кількома десятками робітників), носить сукеночки-підбори, на столі постійно має свіжий букет квітів, говорить майже пошепки, на власні кошти будує заміський будинок і сама керує цим процесом. Жіночність - не про це, зовсім.

Ну от бачите, не розуміюсь в тому
І мені так нормально
мені би з кольорами одягу та лініями силуету дати раду. А ото "жіночність" - це вже як піде

@Akina в моєму розумінні жіночність то особлива риса, якою володіє далеко не кожна жінка. Вроджена, або закладена в дитинстві лінія поведінки, якось так. Жіночність то з середини, одяг або доповнює її, або пронизується нею. То не мусить бути романтичний, ніжний образ, він не мусить бути скромним, але мусить бути вишуканим. Як одягти жіночно жінку, яка такою рисою не володіє- не знаю. Думаю тут помилка у формулюванні. Слово жіночність треба чимось замінити. Не знаю чим)))
Може тендітність, або граційність образу.

От що каже Вікіпедія щодо самого слова

А якщо у жінки від природи лінії зовнішності не плавні, а різкі? Маскувати їх?
Я не знаю.
Дивлячись, чи це потрібно жінці, і з якою метою. Ну, приміром, хочеться фотосесію у такому образі, то чому б і не замаскувати? Таке собі "тимчасове перевтілення".
Власне, я погоджуюся з думкою, що це не всім дано.
Мені не дано.
Мені незручно на підборах, а я люблю швидко ходити. Я не дружу з капронками, тому сукні ношу вкрай нечасто (відриваюся влітку). Я люблю великі мамські сумки, бо користуюся громадським транспортом і мати мільйон пакетів не можу собі дозволити.
Але. Є час і місце, де я мушу бути іншою. Хобі-робота-развага, не знаю, як це назвати. Танці. Мабуть, тому я так і відповіла. Під час виступу орієнтуюсь на максимальну плавність ліній, м*якість образу вцілому. Там є місце потужній енергетиці, але немає місця різким рухам, вульгарщині, невимитому волоссю, траурному обличчю і чоловічій ході.

Я не люблю підбори (хоча мені на них зручно і ходжу на них дуже швидко). Тому ношу черевики з грубою підошвою зараз. Це і дрес-коду не суперечить, і в тренді зараз. і не люблю капронки, тому повсякденні сукні ношу з бавовняними, шерстяними, меланжевими колготами або 100-денками кольоровими.

Виступи з танців чи стрип-пластики, костюмовані шоу чи тематичні фотосесії - це зовсім інше. Перевтілюватись люблю не менше, ніж бути собою

Тобто жіночності як такої в жінки може і не бути? А чому? Така народилася? Чи потім "загубила" жіночність? А "знайти" знову можливо чи ні?
Так, може і не бути жіночності. Як пише у вашій цитаті - сукупність факторів. Але і "розгубити" свою жіночність "по дорозі" теж можна. Мені отут подумалось...Відсутність жіночності не дорівнює автоматично "антижіночності". Ти просто не асоціюєш таку жінку з цією характеристикою. Та й усе. Тобто це не означає, що вона мужик мужиком.
Про лінії...Як на мене можуть бути будь-які - різкі, плавні, пишні, тендітні. Але в динаміці цих ліній має бути відсутня метушня і безлад.

ну, метушня і безлад мені у всіх людей старше 18 виглядає дивно - як в чоловіків, так і у жінок.
Я просто визначити оту "жіночність" не можу, все-таки постійно перемикаюсь на якісь загальні чесноти і цінності.

@buhgaltersha а отак якщо добре подумати - де Вам приємніше? (не зручніше, бо зручність то частково звичка яка трохи залежить від частоти повторювання )

Ну але в +- здорової жінки вже 2 фактори точно на стороні жіночності - будова тіла і гормони тому прямо "мужик-мужиком" треба таки дуууже постаратися.

Мені підбори трохи "приструнюють" (хоч я і на них можу бігати, але відчуття таки трошки інакші ), така собі маленька "нагадувалка" в безумній гонці повсякдення - "ти ж дівчинка". І мені, здається, вона у кожного буде своя - комусь пишні сукні, косметика, комусь жіночна білизна, парфуми, чи приємна до тіла ніжність шовкового одягу... @cjomcjomka пам'ятаю про панчохи в забавці на ФБ писала
Щодо жіночності - я досить великою мірою теж з тих "пацанів в спідницях" через різну сукупність причин. Але знааачно в меншій мірі, ніж я звикла сама собі вважати Недавно величезним відкриттям для мене став малююсінький 30-сек шматочок відео з мого семінару, де я просто говорю собі про шафи і одяг. Ну скинули мені його, глянула я одним оком та й забула. Приходить чоловік і каже: "Знаєш, ти не тим займаєшся. Що ти оце перед дівчатами виступаєш? Тобі треба чоловікам щось продавати - в момент коли ти переступила з ноги на ногу я в тебе купив би все, що завгодно"
Я спершу не повірила: хто, я, "оловяний солдатик"

я ж навіть навіть танцювати ні разу не вмію

якось особливо рухаюся? та то ж просто мій чоловік, йому все і так подобається . Але пішла відео передивилася і зрозуміла про ЩО він говорить Але так, важлива ремарка: я таки була в одязі який мені подобається і пасує, а ще, натхненно займалася улюбленою справою. Тому то була якраз та жіночність, що йде зсередини, але підкріплена зовнішнім антуражем і обрамленням. У мене жіночності не стільки як у Белуччі і в неї загалом трохи інша "порода", тому так як їй (виглядати жіночно навіть в мішку з-під картоплі) мені не вийде поки. Але цілу купу висновків я для себе зробила. Тепер дуже розумію рекомендацію дивитися на себе на відео - бааагато цікавого можна побачити.
Ще допишу трошки пізніше про одяг і про звички

а отак якщо добре подумати - де Вам приємніше?
Аналогічно до того, що Юля вище пише, я люблю бути собою. Приємно і там, і там (коли більше місяця ніде не виступаємо, тоді з*являється відчуття, що чогось бракує). Крім того, не можу сказати, що мій повсякденний зручний одяг - абсолютно не жіночний.

Жіночність - це ще доглянутість і манери. Одягу мало.

Доця як тільки почала усвідомлено підходити і заглядати до дзеркала, приміряти щось, якісь заколочки чіпляти, наприклад, робила і робить це ТАК, що чоловік зауважив - кобіта вона і з пелюшок кобіта. Причому я частіше в зручних для мене джинсах. Але як час від часу одягаю сукню чи спідниці, то зауважує і доця, і син - мама така гарна сьогодні. Але тут я власне як мама дочки - щось в тому є таке невловиме, здається справді з тим жіночим "началом" вже народилася... Дечому я сама дивуюсь, а лише 5 рочків...