Засинальна церемонія.

Сьогодні і наш край порадувала зима у всій своїй красі, вкривши білою ковдрою всю землю. Легенький морозець лоскотав щічки, а морозне свіже повітря наповняло груди. Наша мамуся з доцею поїхали в магазин, а ми з синочком вирішили чекати на наших дівчат на вулиці. Потішившись цьому Господньому подарунку і зустрівши наших дорогоцінних, ми попрямували додомцю. А там — нас чекала після вечері, і вечірніх процедур вже звична для нас засинальна церемонія. Справа у тому, що наш старшенький просто так засинати не хоче, і щоб це сталося — потрібно дуже постаратися... Наш котик взяв собі за звичку для засинання лягати в автокрісло і, щоб при цьому ручка в ньому була піднята, а зверху лежала ковдра, утворюючи, як він каже - “дьомік”. При цьому його обов”язково необхідно гойдати і якщо коливальні рухи припиняються, то можна почути з “дьоміка” - “качай!”. Ще деякий час ми чули всілякі смішні репліки які дуже тішили нас... Нарешті, поступово все затихло, і наш потішний хлопчик солоденько заснув. Взагалі, традиції засинальної церемонії постійно змінюються, але на сьогодні у нас так... Водночас, для нашої солоденької дівчинки засинальна церемонія зводиться наразі до маминих грудей, але ми чекаєм і для неї цікавих і потішних засинальних традицій...
20 — 21. 01. 2014р.