truskaffka 29 Грудень 2012
Кожен як читає щось - на себе приміряє. я відчуваю, що у цьому вірші цілий спектр відчуттів...А мене торкнувся момент, пов"язаний із Ним. То дійсно часом дуже важко безкорисливо і просто вірити. Як правило, ця віра включає в себе надію на здійснення прохань. Ну але, це мабуть таке щось наше людське, тому нормальне... Іноді дуже важко не втратити ту віру і довіру, а ще здається, що от саме маленький Ти чомусь став Йому непотрібний і байдужий. І якось важко себе витягнути з того відчуття...