Вірш про кохання

ПРО НАС
Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.......


Любима
Як би ти знала Люба моя,
Як сильно тебе я люблю,
I не знаю киця мила,
Як без тебе я проживу.

Весь час коли був я з тобою,
Так добре було менi,
А зараз моє серце покою немає,
I дуже сумно на душi.

Не сплю, не їм i не гуляю,
Не знаю, що робить менi,
За тобою сильно я скучаю,
I часто ти приходиш у вісні.

Не знаю чи полюблю,
Когось ще так як тебе,
I нiколи тебе не розлюблю,
Рiдне сонечко Ти моє.

*******
Серед безлічі думок,
В океані суму й щастя,
Через терни до зірок,
Дивна стежка простяглася.

Хтось її мина зумисно,
Хтось на неї й не ступа,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.

Але боятися не треба,
Твій шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Бо назад немає вороття.

Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада, не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!

"""
Як важко в цьому світі жити
В якому лиш приходиться тужити,
А може жити в небесах -
Ніж бачити його у снах!

Які терплячі люди ті,
Які страждають в самоті,
Яких покинула людина -
В яких вона була єдина.

Одна,єдина та кохана,
а може навіть і бажана,
яка захоче все вернути
та легше все вже позабути....!

Сказати прямо:"ТИ ПРОБАЧ!,
ТА Я НЕ ХОЧУ ЗНОВ ОБРАЗ,
НЕХОЧУ ПЛАКАТИ ЩОНОЧІ
І БАЧИТИ ТЕБЕ ЩОНОЧІ..!"

Пройшов вже час
Я розлюбила...
Тебе вже наче загубила
У темних-сірих тих лісах.....