вагітність

Останнім часом декілька разів почула від своїх лікарів фразу "переривання вагітності". Вперше - коли лежала на підтримці. Лікар рекомендувала здати кров на генетичні маркери на 12 і 16 тижні. Кажу - це не обов'язкові аналізи. Вона каже - якщо виявити патологію на ранніх термінах, ми рекомендуємо жінці перевати вагітність. Кажу - я вагітність переривати не збираюся (а в думці - мені віра не дозволяє).
Минулого тижня на плановому УЗД лікар виявив ваду вн. органів малятка. Каже - ви добре подумайте, ще маєте кілька днів (до кінця 20 тижня), щоб перервати вагітність. Кажу - цього не робитиму.
І втретє, при розмові з дільничною лікаркою, в якої стою на обліку в ЖК, вона каже, що у моєму випадку переривання не роблять, але бувають вади, коли жінці ПОТРІБНО робити переривання (так і хотілося ляпнути, що в нашій сім'ї діток не вбивають).
Цікаво, чи є серед гінекологів практикуючі християни, яким моральні принципи не дозволяють РЕКОМЕНДУВАТИ жінці стати мамою мертвої дитини? Мені такі не зустрічалися. Коли лежала на підтримці з першою дитиною, була шокована, як один той самий лікар і зберігає вагітність, і робить чистки. Зараз це вже не дивує. Але всеодно боляче від того, що тільки мама може боротися за ту крихітку, в якої вже є душа від перших днів в утробі. А якщо мамі всього 16 і лікар, можливо, єдина людина, яка знає про вагітність? Ну чому права малятка ніхто не враховує? Півночі ці думки не давали мені спокою. І, пригадую, в свої 16 я вважала, що жінка має право на аборт, тільки вона може розпоряджатися своїм тілом так, як вважає за потрібне, хоч мене це стосувалося тільки теоретично. Хоч чого я тільки не вважала в свої 16.. . Зараз в свої майже 30 все зовсім інакше...