В декрет краще не ходити!

Як влучно і правильно написано! Але, як хочеться, бодай в думках осягнути недосяжне))

Як завжди, на найвищому рівні. Шкода, що я змарнувала ці роки декрету. Точніше, не так... Материнством я насолодилась і продовжую насолоджуватись по повній, але в професійному плані могла осягнути значно більше. А мені таке і в голову не приходило))).

В яблучко! До дітей і З дітьми!!!

Я жалію, що стільки років просиділа в дома, ніхто моєї праці не оцінив.

Gavanna а що змінилось як вийшли на роботу?

Таке враження що тільки вийшла на роботу, після закінчення інституту. Довелося вчитися заново.

А все що знала за роки декрету забула, не було практики

На мою думку в декрет треба йти. Не кажу на всі 3 роки, але хто як відчуває. Бо це для мене час на прийняття, того, що моє життя змінилося), що я в статусі мами. Також, це час побути з тією крихіткою і пізнати її, пізнати радість і ті емоції які виникають, стикнутися з різними проблемами, які скріплюють зв'язок між мною і дитиною. Для мене це важливо. Професійним навикам можна навчитися, а чи можна навчитися емоційно відчувати дитину чи себе. Під час декретної відпустки я переглянула мабуть половину свого життя і себе, відбулося багато змін і самоусвідомлення. На мою думку, якщо б я пішла на роботу і залишила дитину з кимось, я б не розвинулася в тому напрямку і йшла далі по течії будуючи кар'єру) Зараз мені більш цікавий мій духовний/емоційний розвиток. Мабуть в кожному періоді життя нам потрібні різні речі і потрібно їх просто прийняти.