Сни і реальність. Або, звідки я беру ідеї... Ода снам.

Я ніколи і нічого не придумала сама. Все, що мною робиться, пишеться і живеться, це лише візуальне продовження моїх снів. Чи то перед тим як заснути я так заварюю каву емоцій, що приходять вони... сни. Такі, які приходять. Я дуже люблю спати. Там моя інша реальність, там я не закована у 24-ри години, а лише до пробудження...
Жоден з моїх чоловіків не розумів як то можна підірватися о п*ятій ранку, взяти огризок паперу і дуже скоро щось замалювати чи записати і знов бухнутися на подушку. Я почасти навіть не можу пригадати, що таке мало місце... лише огризок папері викриває мої нічні діяння.
Як ж я люблю свої сни. Такі різні, такі кольорові і водночас короткі, але такі потрібні мені. Без них я відчуваю що ніч пройшла даремно, відчуваю що збідніла на сон, відчуваю, що спорожніла на ідею... Мої сни...
Якщо говорити про реальні приклади, то банальні реалізації будь чого мені сняться. Одній форумляночці захотілося кавового горнятка на подарунок. Я мурдувалася в методах і варилася у власній безідейності поки не заснула. І о чудо... Ось воно моє кавове горнятко, моя філіжаночка... я прокинулася і ... ось вона

​

Опісля філіжаночки була гурма думок про весняні мильця і о чудо... Мені наснилось три штуки різних і як їх зробити. Люблю свої сни...
Ось результат снобачення:

​

Вже чекаю ночі, аби мати можливість заснути і наповнитись ідеями.