Скільки часу потрібно вам?

Ми, люди ХХІ століття, не вміємо користуватись ні тим часом, який нам дався, ні тими ресурсами, якими нехтуємо і зловживаємо, ні тими можливостями, якими кожен наділений від народження.
Засуджуючи владу, політиків, чи духовенство, ми повинні розуміти, що насправді кожен має почати із себе. Якщо не хочемо, щоб можновладці розграбовували нашу державу, варто перестати обкрадати і наших роботодавців. А то, ми критикуємо поведінку дипломатів, тоді коли самі, дозволяємо собі, накрасти у офісі паперу чи ручок, скріпок чи маркерів; наробити безкоштовних ксерокопій чи здійснювати особисті дзвінки за рахунок фірми. Таких прикладів є тисячі. А хіба це не крадіжка?
Не має такого підприємства, держслужби, компанії чи фірми, магазину чи супермаркету, ресторану чи бару, лікарні, школи, чи будь якого іншого місця де працюють люди, щоб хоча би раз, хтось не дозволив собі чогось привласнити, обманути, використати, взяти чи дати хабара т.д
Коли суспільство викорінює Закон Божий, а пише власні закони; тоді як, наша мораль не є сформована на Біблії, а на людських принципах; коли, ми ладні переступити заповідь, задля власного збагачення – ми ніколи не станемо суспільством, яке буде процвітати і збагачуватись. Та хіба це можливо у наш час? Ні. Ми немов Содом чи Гомора, отруєні гріхом та пороком. Таке суспільство важко виправити, а точніше неможливо, так як, людина ладна душу віддати чортові, і жити у тому душевному стражданні, яке ми відчуваємо грішачи, але не повернутись до Правди.
Чи можна сподіватись, що ми в змозі щось виправити у нашій державі, коли не даємо собі ради, щоб виправити це у наших домах і наших сім’ях?
Часом смішно, як безбожники (атеїсти, комуністи і т.д) дивляться на тебе, як на тупого фанатика, якому легше видумати для себе Бога і Ним жити, а ніж самому робити вибір у своєму житті. Не пам’ятаю звідки взяла таку думку, але хтось навіть казав, що християни, це є бідні люди, які обмежили себе Богом. А я ж, навпаки, можу з упевненістю заявити. Ви, всі ті, хто відкинув Бога, хто не прийняв Господа нашого Ісуса Христа, як Свого Спасителя, не просто обмежили себе цим світом, а позбавили себе повноти радості і щастя, не говорячи про щось інше. Не будьте рабами, тоді, коли Господь подарував вам свободу. Не будьте вівцями, що блукають у темряві, а йдіть на світло. Те, що пропонує цей світ, не варте вашої уваги.
Бажаєте мудрості, відкрийте Боже Слово. Хочете поради – помоліться. Прагнете процвітання для себе і своїх близьких, поставте Бога у своєму житті на перше місце; слідуйте Його настановам; піклуйтесь про ближній; жертвуйте на Царство Боже з радістю, а не з жалем. Шукайте можливість послужити комусь чи благословити.
Ви удостоїлись такої честі, що особисто знаєте Бога? Відкрийте Його для інший. Адже це життя є лише моментом – порівняно з вічністю. Прокиньтесь. Отямтесь. Знайдіть час, щоб поспілкуватись з Богом – не нехтуйте такою можливістю, бо вона може бути останньою. Лягаючи спати, задумайтесь, а чи достатньо я зробила (чи зробив), щоб сміло заплющити очі, і не боятись предстати перед Богом.
Ми не досконалі. Господь дав нам настанову бути святими бо він Святий, але це не значить, що ми не робитимемо помилок і ніколи не спіткнемося. Важливішим є те, щоб ми знаходили в собі сили кожен раз, щоб піднятись. Не знаєте де її взяти? Тоді дозвольте вас запитати таке. А чи Господь не є вашою Силою?
Чим нижче ви впали, тим більше сил маєте, щоб піднятись. Коли мені важко, я промовляю такі слова:
«Я знайду в собі сили, бо Ти моя Сила.
Віднайду впевненість, бо Ти моя Впевненість.
Ти моє Все.
Ти моє Життя.
Ти мій Стимул.
Ти Той, хто мені потрібен, бо Ти мій Творець. І створена я для Того, щоб знайти Тебе.
Я люблю Тебе Боже і не уявляю свого життя без Тебе.
Якщо я загублю шлях, який веде до Тебе, то моє життя не матиме жодного сенсу, а я не хочу цього.
Ти Сенс усього – істина.
Я не можу планувати Свого життя не маючи Тебе. Попіклуйся про мене Господи, бо я не впораюсь без Тебе.
Візьми моє життя у Свої могутні руки, благаю тебе»
Не нехтуйте тим даром, який дається вам безкоштовно.
Не відкидайте Його.
Мені знадобилось двадцять сім років щоб прийти до цього? Скільки часу потрібно вам?

Марта Адмович