Секретні файлики

В повітрі пахне святом і хвоєю, а ще - передчуттями....Передчуттями чогось світлого і радісного, коляди і меду. Хочеться бачити рідні обличчя, хочеться простої домашньої втіхи.
...
А ми збираємось до тебе в гості. Там коло тебе сніжно і тихо. Може саме через оцей такий всеохопний спокій я часом тобі заздрю, моя пташко... Я принесу тобі теплого вогника і може якусь новорічну цяцьку. А від тебе також очікую на подарунка - приснися мені, добре?
...
Вже минуло два роки і я все частіше відчуваю якийсь сором. Бо з цоканням хвилин я все менш гостро можу відтворити тодішні емоції, не можу пригадати, як ти виглядаєш. Раніше я собі могла уявляти навіть твій запах - тепер це все здається швидше згадуванням якогось сну. Хоча у мене є секретик - заховані файлики на моєму комп'ютері. Один - з коротким відео, зацілованим ще у пологовому, а інший - з моїми словами до тебе (куди ж їх ще подіти?).
...
Вражає якийсь сюрреалізм власних відчуттів, я неначе цукерка з гіркою начинкою: ззовні огорнута передсвятковою метушнею, а всередині наповнена смутком.