Що потрібно хлопчику від батька
Published by Kazkarka in the blog Блог Kazkarka. Перегляди: 503
Батько і син. Здавалося б, які можуть виникати питання. Батько є прикладом для сина, демонструє для наслідування чоловічу поведінку. Це логічно, відомо і природньо. А ще логічно і відомо, що батько багато працює, дбає про добробут сім ї, а хлопчиком займається мама (років, мабуть, до 16 і більше). Питання лишається, чи це природньо.
У статті я хочу наштовхнути вас до роздумів на цю тему. Особливо, якщо вашим хлопцям вже більше чотирьох років.
Мами часто відчувають або знають, що приходить час, коли хлопцеві особливо потрібний тато. Трохи рідше буває, що тато з цим погоджується. Ще рідше - тато переглядає свій спосіб спілкування з сином і таки задовільняє потребу дитини. Решта татів щиро не розуміють, що взагалі можна робити з чотири, шести або восьмирічним хлопчиком.
- Я бачу, що син тягнеться до мене, - розповідає мені серйозній чоловік, батько 7річного хлопця, - відчуваю, що маю з ним більше проводити часу. Але я прихожу додому тоді, коли він лягає спати, або коли вже спить. А у неділю ми відпочіваємо всі разом. І, якщо чесно, я взагалі не знаю, про що я маю з ним говорити.
Насправді останнє речення і є головною причиною відсутності суто чоловічого спілкування в житті хлопця. Адже насправді навіть година в тиждень часу тільки вдвох є достатньою, щоб хлопець був впевнений у любові та повазі тата. Навіть 20 хвилин, якщо вони гарантовані (син точно знає, що кожну суботу з татом йде за продуктами), дають можливість хлопчику дочекатися їх, щоб розповісті щось таємне та спитати про щось важливе. Так, увесь тиждень він скучатиме за татом, але не буде відчувати себе позбавленим його уваги, не буде ображеним.
Що ж можна робити з сином? Насправді часто дитина сама може назвати, чого б хотіла - разом пограти в футбол чи подивитись енциклопедію. Важлива будь-яка спільна діяльність.
Про що ж можна розмовляти з дитиною? Не варто згадувати в цей особливий час усі "гріхи" дитини за тиждень. Розпитайте, що, наприклад, його здивувало за останні дні. І не дивуйтесь, якщо перші розмови будуть швидше нагадувати допит із відповідями "не знаю", "все нормально", "нічого нового". Можливо, колись ваш син втратив впевненість, що вам цікаві його справи. Зупиняйте допит та починайте розповідь про ваше дитинство, друзів, роботу, що врешті-решт за цей тиждень здивувало вас. Якщо ви передбачаєте, що без підготовки не зможете нічого розповісти, це означає, що вам потрібно підготуватись. Знайдіть в собі силі та час, так, як ви знаходите їх для підготовки до важливої зустрічі. Ви ж знаєте, було б бажання...
Є ще один контраргумент, який я деколи чую у розмові з татами - "Мій батько також мною не займався, в нього не було часу, і нічого, я на нього не ображений, батька поважаю". Зазвичай достатньо задати декілька питань, щоб стало зрозуміло, що це не аргумент. Виявляється, що роль батька виконував натомість дідусь, який і виховав онука. Але частіше виявляється, що вже доросле ставлення до батька обмежується названою повагою, але без довіри і близькості, що мала би бути притаманною рідним людям, і яку, що найцікавіше, самому батькові хочеться мати із своїм сином.
Наостанок маленька загадка. Як думаєте, які роздуми є реальнішими?
Тато... Це людина, яка заробляє на життя. Завдяки тому, що його немає цілий день і вечір, я маю ті машинки, які хочу, та літом купаюся в морі. А ще ми їмо корисні та дорогі продукти. На зиму в мене нова шапка та чоботи. Тато дуже втомлюється, тому у неділю він, звичайно, відпочіває. Ми не заважаємо йому - не відволікаємо від комп ютера та телевізора, на прогулянці звертаємось тількі до мами. Я - щасливий, що в мене такий тато.
Тато... Ти так рідко буваєш вдома. Я не люблю твою роботу, тому що навіть коли ти з нами, ти думаєш та говориш про неї. Або мовчиш. А мені хочеться побудувати з тобою дорогу для машин, скласти літак з конструктора. А ще подивитись новий мультфільм з тобою, щоб чути, коли ти смієшся.
Я уявляю, як ти розпитуєш мене, що в мене сталося і про що я мрію. Тату, а про що мрієш ти?
Розкажи, яким ти був. А як ти себе поводив, коли тебе ображали? А ти боявся старших хлопців? Мама не була хлопчиком, вона не знає...
Знаєш, Тату, я раптом зрозумів, що можу бути і добрим і злим, сміливим та боязким, чесним і не дуже. Мені так складно розібратись, який я є насправді. Допоможи мені, Тато. Скажи, мене можна поважати? А за що?
Тато, я так хочу бути схожим на тебе! Поговори зі мною!
You need to be logged in to comment