просто довбаніть мене чимось

Вашій старшій дитині скільки?
чи хоче чоловік другу дитинку?
я би почекала хоч місяць, проаналізувала те бажання. Бажання - хороше, от тільки щоб не виявилось ,що під ним маскується якесь інше. Бажаю розібратись в собі.

Змінити обстановку дуже гарна ідея. А уявіть ситуацію, що у вас вже є усі умови. Що би ви зробили перш за все? )) Взагалі почастіше уявляйте те чого хочете, ніби воно вже є. Ну і те, що ви не хочете помагати з господаркою - це ще не значить, що ви егоїстка. Дозвольте собі інше життя, можливо воно реальніше ніж Вам здається ))

ооо, як про мене написали! але в нас оті "але" трошки інші..

Прочитала-хлипнула-витерла сльози....
В нас нема господарки, є будинок(ну ще даалеко до логічного завершення але..) теплий, прост орий з каналізацією...є заплановані 2 дитячі кімнати.... але дитя ОДНЕ !! і сподівання на народження ще діток "остаточно спростували" 6 місяців тому....
Пораду мою ви розшифрували?

Дівчата, та то не є спонтанне бажання. Довший час я твердила чоловікові: все, не хочу я дітей більше і тра-та-та. А тоді сіла і подумала: а чого не хочу?Що мене спиняє подарувати синові братика або сестричку? І отак докопалася до причин, які мене по-справжньому лякають. Бо хочеться мінімального комфорту і відносної стабільності.
cjomcjomka, 4 рочки. І так, мій чоловік дуууже хоче іншу дитину і не зовсім розуміє моїх бзіків. Але то чоловіки)
Ahaha, якби так - в мене була б іще одна дитина.

Я знаю, що оці всі бзіки-істєріки минуться. просто треба бодай трошки ще піднатужитись і попрацювати, щоб зробити ідеальний або наближений до нього комфортПросто іноді хочеться сісти і парєвєть від душі, щоб витерти носа, заспокоїтись і піти щось робити далі.

RadioTatka
а ви спробуйте не контролювати дітонародження у вашій сім*ї. Тобто як Бог дасть...

"піднатужитись і попрацювати, щоб зробити ідеальний або наближений до нього комфорт", я з Вами і погоджуюсь і одночасно трохи не дуже, бо по спостереженням буває так, що при такому настрої виникають ніби нізвідки нові і нові перепони і форсмажори ніби говорячи тобі "не став собі умов, не зациклюйся на матеріальному, просто довірся". Деколи дитинка приходить і з собою міняє усе. Все буде добре, розслабтесь.

В мене спочатку був панічний страх другої вагітності, бо важко фізично і морально, бо весь час вдома-вдома, бо нема грошей, бо з житлом не найкраще, бо відносини в якийсь момент погіршились... Словом, так і не наважилась. А тепер (минуло 10 років) ці фактори (всі до єдиного) ліквідовані. А де дитина? А нема, і хтозна, чи вдасться взагалі. Так що, поки здоров"я дозволяє - не відтягуйте. "Відірвані роки" того варті.

Мені допомогла така порада однієї співробітниці. Один цілісінький день провести з дитиною, але так щоб тільки з дитиною. Наперед наварити їсти, або готувати разом з малечею, не дивитися телевізор, не відволікатися, не балакати по телефону і не сидіти в інтернеті. Все робити тільки разом, і бажано те чого хоче малюк. Якщо до кінця такого дня у вас фізична втома, але величезне духовне піднесення - вам необхідна ще одна дитинка, ви з легкістю з усім впораєтесь. А якщо ви вимотані і розумієте, що то було занадто, то треба ще подумати.

Ви собі дитину родите чи дитині?
Подумайте про це.

Якщо би я весь день робила тільки те, що хоче Тео- ооо, хотіла б я на це подивитися.
То треба дивитися на те, яка дитина. Ну і добре спланувати варіанти допомоги.

Тримайтеся і правильних вам рішень!
А егоїзм(не плутати з роздутим его)- це дуже хороша штука. І на ньому ви можете файно зіграти і отримати все те, що вам потрібно.

я довгі шість років не хотіла другої дитини. тому що і житло винаймаєм, і вічний брак фінансів. але так склалося, що я мусіла звільнитися з роботи через стан здоров"я і будучи вдома, зрозуміла, що хочу другу дитину.
так, ситуація фінансово не змінилася. так само важко. і може навіть якоюсь мірою я в душі маю маленький сумнів, чи правильно я чиню, бо ось-ось народиться малятко. але я вірю, що діти не даються просто так. мені 30 і подарувати донечці братика з кожним роком шансів ставало все б менше.
в мене є подруга з великою господаркою, турботами, і двома дітками. вона теж інколи зривається, бо втомлюється, але я її заспокоюю, що малі діти - явище тимчасове. вони виростають.
радійте. що в вас є хоча б житло. умови змінити з часом можна.