Про старість і музику

Ви бачили новий кліп ОЕ *Життя починається знов*, правда?) якщо ні - подивіться, а тоді приходьте сюди)
Поки дощ тарабанить і я тут собі надихаюсь і не маю з ким поговорити, то попишу трохи..

Навіяло спогади мені те відео:
Якось жила я в Німеччині (рік по опер), місто було невеличким (десь 80 тис. населення), друзів собі я не знайшла, а час вільний мала ввечері. Ну от і записалася в музичну школу раз на тиждень позайматися з групою (граю на ф-но).
І да, музична школа в них не лише для дійтей, як виявилося)
Яким же було моє здивування, коли я прийшла на заняття і побачила, що там грають усі кому за 60...або і 70!
вони стали моїми друзями)) перші пару місяців я правда погано розуміла про що вони говорять, але то було і не потрібно - ми в ансамблі грали гарну музику!..якісь хіти Бітлз або круті пісні з Привида Опери..або Квін!)))
в нас були пречудові вчителі -чоловік з дружиною.
ці бабусі і дідусі стали моїми друзями. кормили мене домашніми канапками і ми влаштовували пару концертів для бажаючих - рідних і знайомих) а після занять вони підвозили мене своїми машинами (!) додому і розповідали щось про життя..
Одна бабуля почала вчитися грати на піаніно в 63 роки! коли ми познаймилися, їй було вже 70 - вона досить пристойно грала. казала, що завжди про це мріяла і ніяк руки не доходили...я їй завжди уступала рояль)) як старшій)

Тому отак. додаю фото. хочу просто згадати їх і розповісти комусь іще)

хочу, щоб у нас було таке місце, куди люди можуть прийти пограти, поспілкуватися, відвести душу...! (але що казати про старших людей, якщо і для молоді такого місця я не знайшла в нас...може погано шукала, не знаю. треба організувати таке діло напевно самому!)



дивимося ОЕ..... чогось всплакнула на тому кліпі двічі.

я вірю, що в нас так колись буде. легко і світло.

гарних всім вихідних..їду додому. в гості до бабусі з дідусем