про милостиню. вагітність і милостиню.

як я Вас розумію..Залежно від настрою або просто ігнорую, або відверто починаю репетувати. Найбільше не люблю циганів. Вони до того обнагліли, що ведуть себе, ніби я їм ЗОБОВ'ЯЗАНА дати гроші. Двічі на вокзалі так приставали, що ледь відірвалась. Одного разу сиділа в машині і малі циганчуки мені кривлялись у вікно, бо я його не відкрила. А другого, коли я виходи з машини і ігнорувала їх, то почали мені вслід плювати і сипати прокльони. І то малі діти!!!!! Нервуюсь, коли то згадую..Уххх..Зла на них нема..А Ви дихайте спокійно - не можна нервуватися)))

Розповім таку ситуацію. На минулих вихідних їздили з чоловіком в Кам'янець-Подільський. Там було купа циган (чи то нам одні і ті самі зустрічались), особливо в місцях скупчення туристів. Поки чоловік мене чекав, одна всунула йому стаканчик одноразовий під носа вимагаючи дати грошей. Чоловік відмовив.
Доходимо ми до замку, прибігає циганча і каже до мене ДАЙ. Кажу, що немає грошей. А вона далі каже ДАЙ. ІРА ДАЙ (почула як чоловік звертався до мене). Відламала їй половину вафельки (я якраз зголодніла і купила вафлі). На наступний день ми їхали в Хотин з автовокзалу, я заходжу в автобус з двома пакетиками цукерок (собі "Червоний мак" і чоловіку "Корівку" купила, всього по кілька цукерок). Знову те циганча зі словом ДАЙ. Думаю дам їй одну цукерку, тягнусь в пакет з "Корівкою", а вона каже - НІ, ДАЙ ІНШУ. Чесно, я прифігіла, звісно що нічого не дала.
Питання милостині взагалі неоднозначне, бо ніколи не знаєш на що підуть ті гроші. Я якось інтуїтивно відчуваю коли треба дати грошей, а коли відмовити.

Слово "скотина" зачасто прозвучало)). До чого тут тварини? )))
Вони що, милостиню подають?
Не подаю принципово милостиню, і тим ся не переймаю. Живу в центрі, вийти на вулицю з добрим настроєм і не маючи установки щодо милостинь, то можна додому вернутися без грошей. Якщо мене старша жінка просить в магазині купити їй хліба- куплю, і до хліба куплю і з радістю дам.
А попорошайкам на вулиці- ні.
Недавно мій чоловік чекав людину, і біля нього зависла отака попрошайка. він її зразу запитав- в які служби вона зверталась, що їй відповіли, чому відмовили, задзвонив колезі чи справді така то зверталась. І духу її не було за дві хвилини. А, між іншим, просила на дитину, якби була зацікавлена- то би по іншому зреагувала, ще б чіплялася. Та що там говорити- то все вимагання, не більше. Ви правильно до того відноситесь, ніяких скотин.

Я також категорична в милостині. А навчив мене один випадок, ні, скоріше два випадки. Першим був, коли їхала на форумівку у Львів, і в потязі до мене підходять якісь жебраки, починають просити гроші, бо немає що їсти. В мене тоді з собою було кілька булочок, а грошей якраз так, щоб вистарчило на Львів і додому потім назад повернутись. Я дала ту булочку їм, а мене сукою обізвали, вибачте за слово, мол шкода гривні дати.
Другий випадок у мене стався в центрі, біля церкви. Коли жінка, ще вполнє робочого віку і на око їй нічого не бракує, просила у кожного прохожого.Ну і мене не оминула доля прохання. Хто не давав, і я в тому числі, починала так проклинати, що чесно, вперше чула такі прокльони... Мені от тоді стало страшно....
А от на ринку в нас грають дідусі, таких гарних патріотичних пісень, що коли біля них проходиш, то мені аж самій хочеться, щось кинути в їхній капелюшок... Бо власне милостинею це не вважаю, бо ж за працю їхню даю.

За мною колись сунуло бруднюще циганя і нило, а як побачило, що нічого не допроситься, підбігло і вжерло моє морозиво, другий раз циганка в нервах мало половину скальпу не зняла. Бридота!
У мене вікна виходять на дорогу до краківського базару, ті жебраки перед очима постійно. Одна щороку вагітна постійно розсаджувала дітей під краківським, сама з пузом і найменшою дитиною на руках сідала на сходах і бубніла "да вспоможіте дитині на молоко!", потім якось дивлюся - під вечір приїздить на жигулях "глава сємєйства" і її з тим виводком забирає. Іншим разом хвалилася перед продавцями сусідніх магазинчиків сімейним професійним фото, зробленим в якомусь ательє. Цього літа під базаром жебракував молодий хлопець без ноги (я могла би заприсягнутися, що ноги у нього не було!), такий брудний, аж підійти противно, смерділо за кілометр. Після завершення "зміни" повз від сходів на руках метрів триста, тоді вмостився під огорожею пологового, почав якось корчитися - скидати дрантя, яке на ньому було, і я не встигла опам"ятатися, як за секунду весело погнався кудись в новому модному одязі на своїх двох!
І знову ж роками сидить там бабулька з вагою та якимось секондом, а раніше дідусь купував пачку сигарет і стояв продавав поштучно. От їх шкода, а на тих циганах орати можна, нехай валять працюють!

Згадалось, як сиділа в піцерії на вулиці, і прийшло циганя просити гроші, я не дала, то воно свого брудного пальця мені в піцу запхало. Мені тоді так було шкода тої піци, бо вже на другу не мала біля себе грошей.

Колись бачила, як циганяки причепились до не першої молодості жінки, вона їла морозиво, то вони в неї його видерли, а одне чорномазе то ще й зубами за руку вгризло, щоб та сумку впустила. Гидотне видовище.

Намагаюся давати милостиню старшим людям, і все. Не знаю, на що підуть ті гроші: чи на хліб і гречку, чи на горілку чи дозу синові. Але стояти з простягнутою рукою, проживши життя (яким би воно не було)... То мусить бути тяжко

Seshat, хочу додати Вам про циганів.. Я абсолютно Вас підтримую, бо місто, де я мешкаю,- Берегово( рідне місто мого чоловіка) аж перенаселене від тих циган - вони як саранча і дуже нахабні.. Мій чоловік знає як з ними поводитись -- гаркати на них, інакше вони сідають на голову! Малі діти навіть "ненароком" можуть руки брудні і смердючі в тебе витерти, коли не бачиш, і що можеш зробити? вдарити негарно і тим паче то дитина, але вихід який від тої нахабності? Так, вони вважають, що всі ми "білі" їм винні, бо самі їх до того привчили, даємо тим неробам допомогу на народження дитини, а в них то бізнес - дитині 12 років, а вона вже вагітна, і може, не вперше...Європа їх шкодує, допомагає, але за що - працювати вони не будуть і не хочуть, лиш в нас на шиї сидять, бо податки із нашої зарплати йде на їх утримання...Тим нацменшинам вже стільки прав дали, що вже просто нема ради... Головне, при спілкуванні з ними- не дати їм відчути, що ви-м"яка людина, вони тонкі психологи, що всмоктують з молоком матері. Те, що лають вслід,- уявіть, що ви в скляній кулі-сфері, і їх слова відбиваються від сфери вертаючись до них- дієва психо-практика..

Якось вже не дивуюся, коли милостиню просять дідусі-бабусі або цигани. Але мене реально обурює, коли бачу, як виклянчують гроші молоді люди. Кілька років тому пішла до церкви, а там під дверима стоїть хлопець. І не просить милостиню, він її нахабно вимагає, мовляв, він сирота, йому жити нема за що! Мене таке зло взяло! Питаю: "Тобі скільки років?" Він: "24." Кажу: "То чому я у свої 20, також не маючи батьків, можу працювати і знімати житло, а ти ні? Чому я на свою мінімальну зарплату і стипендію повинна ще й тебе утримувати?" Той попрошайка нічого не сказав, тільки демонстративно повернувся до мене задом. Іншого разу йшла по вулиці, і до мене причепився чоловік років сорока, пристойно одягнений. Почав плакатись, що відстав від поїзда, грошей на квиток до Харкова не вистачає... Пожаліла, дала кілька гривень. Іду назад - знову він до мене причепився, тільки цього разу вже зібрався їхати в Чернівці. Питаю, чого так круто змінив маршрут? А він розвернувся, і втік. От бувають же такі... хитрофілейночастинні...
Колись на одному з форумів дописувачка поділилася досвідом: коли у неї просять милостиню діти (в першу чергу циганчата), вона просить заспівати пісеньку, чи розказати віршик, чи станцювати. Мовляв, це вже буде не подаяння, а чесно зароблені гроші. Я тепер теж так роблю. Як правило, попрошайки дивляться на мене, як на ворога народу, і йдуть ні з чим. Лінь-матінка...

Svitlosonjachna, я після тих випадків трошки почитала про поведінку з циганами і вже знаю, як себе вести. Стараюсь бути не агресивною, але твердою, були рекомендації відправляти їхні прокльони бумерангом, але то не мій варіант.

Дуже сподобався варіант скляної кулі-сфери.. Клас!

Булочная.
- Вам хлеб привезли?
- Привезли.
- Свежий?
- Свежий.
- Теплый?
- Теплый.
- С изюмом?
- С изюмом.
- Подайте, Христа ради!..