Правильне виховання дитини хлопчика

Правильне виховання дитини хлопчика грунтується на особливостях його розвитку, відмінних від розвитку дівчаток. Це потрібно враховувати батькам, тому що від цього буде багато залежати в подальшому житті вашого сина.
У своєму розвитку хлопчики проходять три основні стадії.
Перша стадія охоплює період від народження до 6 років: віку, в якому у хлопчика найбільш розвинена психологічний зв'язок з матір'ю. Це "її" хлопчик, навіть якщо роль батька у житті дитини також велика. Метою виховання в цей період стає передача хлопчикові великої любові і відчуття повної безпеки.
Друга стадія триває від 6 до 14 років. У цей період хлопчик вчиться бути чоловіком, придивляється до батька, до його інтересів і вчинків. Цілі виховання в цей період: підвищення рівня знань, розвиток творчих здібностей. Не слід забувати про доброту і щирість - тобто намагайтеся виростити гармонійну особистість.
У третій період - від 14 і до повноліття - хлопчику необхідний приклад чоловіка-вчителя. Батьки йдуть на другий план, але вони повинні забезпечити синові гідного наставника, щоб його місце не зайняв некомпетентний одноліток. Метою виховання на даному етапі є навчити відповідальності і самоповазі, активно втягуючи підлітка у доросле життя. Основними критеріями у виборі вчителя повинні бути безпека і щирість.
Ці стадії не мають раптових переходів або різкої зміни при впливі одного з батьків. Кращий варіант, якщо батьки спільно беруть активну участь у вихованні та навчанні сина з народження і до повноліття. Стадії тільки показують зміну акцентів. Розглянемо кожен етап окремо.
Ніжні роки (від народження до 6 років)
Немовлята однакові в головному: будь це дівчинка чи хлопчик (це не важливо ні самому малюкові, ні його батькам), всі вони люблять, коли їх частіше беруть на руки, грають з ними, їм подобається спостерігати навколишній світ. У цей період життя необхідно, щоб дитина відчувала зв'язок як мінімум з однією людиною. Зазвичай це мама.
Деякі відмінності між хлопчиками і дівчатками виявляються від народження. Хлопчики в меншій мірі, ніж дівчата, сприймають торкання. Хлопчики швидше ростуть, активніше грають, більш гостро сприймають розлуку з матір'ю. В саду хлопчики зазвичай ігнорують новеньких, а дівчатка, навпаки, помічають їх і заводять дружбу.
На жаль, дорослі часто ставляться до хлопчиків більш суворо. Дослідження показують, що дівчаток обіймають набагато частіше, навіть у немовному віці. Хлопчиків частіше і болючіше карають. Дослідження показують, що хлопчики гірше переносять розлуку , тому хлопчикам краще залишатися вдома до трирічного віку. Ясла їм не підходять. У хлопчиків частіше спостерігаються ознаки емоційного стресу від відчуття покинутості та непотрібності, в результаті може розвинутися агресивність і нездорове занепокоєння, що переходить в невроз. Подібна модель зберігається в деяких сім'ях і в школі .
Пізнання мужності (від 6 до 13)
Приблизно з 6 років з хлопчиками починає відбуватися важлива зміна. Усередині них починає прокидатися мужність. Хлопчики, які довго дивляться телевізор, раптом починають цікавитися зброєю, мріють про костюм суперменів, про боротьбу і бійках, грають в галасливі ігри. Відбувається і щось більш важливе, властиве для всіх культур: приблизно з шести років хлопчики починають більш тяжіти до членів сім'ї чоловічої статі - татові , дідусеві, старшому братові. Їм постійно хочеться бути поряд з чоловіком, вчитися у нього чогось, копіювати його дії, наслідувати в усьому.
Якщо в цей період батько ігноруватиме дитини хлопчика, він може робити навіть неадекватні дії, аби залучити його увагу. Саме в цей період може початися дитяче злодійство, енурез чи огидна поведінка в школі (іноді все відразу). Однак ця зміна інтересів не означає, що мама йде. Мати не повинна віддалятися від сина, так як це може переконати хлопчика, що асоційовані з матір'ю почуття - любов і ніжність - приносять біль. Він поставить собі завіса і потім йому буде важко висловлювати теплоту і ніжність до кого-небудь. Емоційну замкнутість надалі дуже важко перемогти.