Правила покарання Володимира Леві

• Покарання не повинно шкодити здоров’ю дитини - ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.
• Якщо є сумніви, покарати чи ні, не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що надто м'які, довірливі й нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».
• За один раз - одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу, а не по одному за кожну провину. Салат із покарань - страва не для дитячої душі! Покарання - не за рахунок любові, щоб не трапилося, не обмежуйте дитину в схвалені й нагороді на які вона заслуговує.
• Строк давності. Краще не карати, ніж карати з запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншої.
• Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
• Без приниження. Щоб не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки в зворотній бік.
• Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання вона має боятися, не гніву нашого, а нашого засмучення. Необхідно прийняти, як реальність, що дитина, не будучи досконалою, не може не засмучувати тих, хто її любить.