Паралельна реальність

Сьогодні наша київська волонтерка написала пост про те, що НАШИХ хлопців з 80-ки відправили у аеропорт. Частина у касках напевно ще з часів 2 Світової - у "казанках". А там ж СПРАВЖНЄ ПЕКЛО...

Вчора подзвонила до хлопців і почула невтішну історію
У них затопило бліндаж... Міна влучила у трубу і зафонтанило усе, ледь встигли речі повитягувати... Були. правда, комунальники воду ніби викачали, але стіни валяться. Новий бліндаж - безнайдійна справа бо після затяжних дощів земля волога, а зараз при нічних - 20, взагалі не варіант.
Хлопці сидять і "гріються" у продірявленому уламками наметі під періодичними "феєрверками" від сєпарів.
І фраза - " А чьо, я не жаліюся, і не жалію що я тут"...
А, і розповідь про ту аварію я майже витягла, бо почула якесь інше відлуння...
Ще в архіві ммсок маю фотку бліндажа "звідти"...


Перегортаєш сторінку і читаєш про новорічні бали ціною в 1500 за одну ніч і серце крається...
Одна новорічна ніч може стати особливою тоді, коли ти усвідомиш, що не сховавши голову у пісок можеш врятувати чиєсь життя...