†...ПАМ'ЯТНА КНИГА...† (притча)

†...ПАМ'ЯТНА КНИГА...† (притча)
Олена і Саша одружилися ранньою весною.
Наприкінці урочистого вечора мати Олени подарувала їй банківську ощадкнижку з $ 1000 на рахунку і сказала: «Візьми цю книжку і тримай її, як літопис вашого шлюбу. Коли будуть відбуватися знаменні для вас події поклади гроші на рахунок і запиши з якого приводу. Чим важливіша подія, тим більше грошей відкладай. Я внесла перший внесок за ваше весілля – решта відкладайте разом з Сашком. Через роки ви побачите наскільки були щасливі і подаруйте її своїм дітям».

Лена поділилася цією ідеєю з Сашею, якому ідея також дуже сподобалася і вони стали чекати приводу для наступного вкладу.Через деякий час у них накопичилося вже достатньо записів:

6 лютого. $ 50 – перший день народження Сашка після весілля;

12 березня. $ 100 – Олені підняли зарплату;

27 квітня. $ 200 – відпустка на море;

15 травня $ 500 – Олена вагітна; ... і т.д.

Однак через роки вони стали сваритися через звичайні побутові речі. Перестали розмовляти одне з одним так, як раніше.

Ще через час стали шкодувати, що пов'язали свої долі. Їм здавалося, що любов пішла назавжди.

Одного разу Олена зізналася матері: «Я більше не можу жити з цією людиною і готова до розлучення. Не можу собі уявити, як я вийшла заміж за таку людину! »

Мати відповіла, що не заперечує, але спочатку запропонувала дочці витратити всі гроші зі старої ощадкнижки, яку вже давно ніхто не поповнював – мовляв, навіщо зберігати спогади про невдалий шлюб?!

Олена погодилася і знайшла ощадкнижку з наміром анулювати рахунок. Однак її погляд затримався на останніх записах, після яких вона уважно прочитала всі попередні. Спогади про колишнє щастя переповнили її. Вона розплакалася.

Після того як вона прийшла в себе вона віддала книжку Сашкові, щоб той розпорядився грошима. Він пішов і прийшов тільки ввечері. Він простягнув Олені книжку, де була відзначена нова сума в $ 2000 і такий запис: «У цей день я знову знайшов тебе, згадавши і зрозумівши наскільки я тебе люблю, і скільки ти мені дала щастя».

Звичайно, щастя не в грошах. Але, як мало ми у важкі часи згадуємо про важливі миттєвості щастя. Заведіть собі свою пам'ятну книгу, вписуйте кожну мить і цінуєте їх кожен день!