Нове життя.

Привіт, чи пак доброго часу доби.
Розгрібши гурми життєвих завалів, нарешті маю час, силу, бажання і потребу повернутися на Посиденьки.
Минуло більш як два роки з часу мого останнього допису. Яся за цей час підросла, стає справжньою розумничкою і ще більшою моєю радістю.
Появилося у житті багато нових захоплень, улюблена робота і коханий чоловік.
Я второпала що все буде погано поки про то будеться говорити. Найважливіше повірити... в Бога, в себе і в справжність своєї віри.
Нема більше розбитої, прибитої і вічнониючої істоти... Є Я, та якою була майже завши: творча, впевнена у собі і троха кумедна жінка (то так знайомі кажуть).
Дякую Посиденькам, за те, що Ви є