МРП

Буває, що МРП звинувачують у застосуванні "подвійних стандартів". Чи це справді так? Йдеться про співвідношення поняття відповідального батьківства і відкритості до волі Божої. Тут виникає питання: хто має вирішувати щодо кількості дітей і часу їхнього народження? Чи поняття відповідального батьківства дає можливість чоловікові й жінці взагалі щось планувати чи відкладати?
Чи взагалі варто використовувати методи розпізнавання плідності? Чи подружжя має цілком відкритися на волю Божу і народжувати дітей, не думаючи ні про що?

Свобода вибору, якою Бог наділив кожну людину вже сама по собі передбачає те, що людина вільна у своєму виборі і Бог ні до чого не змушує людину. Бог також наділив людину саме таким тілом, з притаманними йому функціями. Дав людині розум і здатність пізнати своє тіло і його функції. Мабуть, не випадково Бог сотворив чоловіка плідним постійно, а в організм жінки вклав циклічність, яка передбачає, що далеко не кожен статевий акт веде до зачаття дитини. З іншого боку, християнське подружжя свідоме того, що отримало від Бога завдання реалізувати свою плідність через народження дітей. Відповідальне батьківство якраз і полягає у тому, щоб у молитві розпізнати Божу волю і своє покликання, і водночас бути відкритими до нового життя через природну циклічність плідності.
Відповідальне батьківство вимагає знання свого тіла та ритмів його плідності. Знання свого тіла та його ритмів служить збереженню подружньої чистоти через плекання самоконтролю, спрямовуючи подружжя до правдивої любові, що стоїть на сторожі збереження морального порядку в подружжі.

Відповідальне батьківство вимагає опанування розумом і волею вроджених потягів і пристрастей. Іван Павло II говорить, що відповідальне батьківство полягає у служінню життю, яке здійснюється у прокреації та вихованні.
Якщо методи розпізнавання плідності розглядають як спосіб уникнути зачаття, і пара відкидає Божу волю щодо їхнього подружжя, а тим більше без поважних причин свідомо відмовляється від народження дітей, то перетворює природні методи на ще один з видів контрацепції. Причини, через які приймається рішення народити дитину або відмовитися від цього, мають бути щирими і етично обґрунтованими. Іншими словами, той, хто керується виключно егоїстичними цілями, може досягти їх за допомогою "природних методів", виходячи при цьому з "контрацептивної" ментальності.

ХТО ВИРІШУЄ ПРО НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ?

Ніхто, крім подружжя, не має права вирішувати коли й скільки мати дітей, як наприклад, це відбувається в деяких країнах (зокрема, Китаї), де на державному рівні заборонено мати більше, ніж двох дітей. Це також не може бути рішенням лікаря, який часом може вважати себе всемогутнім і каже, що забороняє жінці мати ще одну дитину (і часто він не має рації). Навіть Церква не має права вирішувати щодо кількості дітей у подружжі або часу їхнього народження. Тим більше це рішення не належить родичам або друзям. Це виключне право чоловіка і жінки, і їх вибір мають поважати. Лікар може дати консультацію і пораду, Церква може заохочувати, держава може лише звертати увагу на те, що краще для спільного добра.

Церква ніколи не говорить про певну кількість дітей, яку подружжя мусить народити, але говорить, що подружжя повинне мати стільки дітей, скільки воно відчуває, що може народити і виховати. Крім цього, заохочує бути щедрими у даруванні життя.

Гроші, здоров'я матері, батька або дітей, чи, можливо й життя дитини, яку мають зачати, є серед найпоширеніших мотивацій, щоб не зачати ще одну дитину. Іншими можуть бути проблеми проживання, умови життя, суспільні умови, як наприклад війна, переслідування, або ж тривала розлука.
Не існує магічної формули для визначення, виправдані причини для такого планування сім'ї в тієї чи іншої пари чи ні. Ніхто не може сказати, скільки грошей сім'я повинна заробляти, щоб зачати дитину. Так само і зі здоров'ям, і з помешканням.

Оскільки тут може вирішувати лише подружжя, то основою його рішення має бути любов. А що означає любити? Це дарувати себе, постави іншу особу на перше місце і робити добро іншій особі.
Якщо подружжя дійшло висновку, що має поважні причини відкладати вагітність, вони мусять подумати про засоби, якими вони це здійснюватимуть.

Кожен із нас сотворений на образ і подобу Божу. Людське життя починається від самого моменту зачаття - злиття яйцеклітини і сперматозоїда, а штучні засоби регулювання народжуваності деколи виходять за межі категорії контрацептивів і стають абортивними. Та вже й сама контрацепція серйозно нищить плідність подружжя, відкидаючи Божий задум щодо нового життя.

Основною моральною нормою в етиці статевого життя є таке: "Статевий акт має бути відкритим до життя". Однак мало хто це розуміє. Відкритим до життя має бути не особа, а сам подружній акт. Тут треба провести межу між статевим актом, який задіює статеві органи чоловіка і жінки, і двома особами, між якими він відбувається.
Якщо б йшлося про те, що відкритими до передавання життя мусять бути особи (чоловік і жінка), то вони мусили б вступати у статеві стосунки лише тоді, коли зачаття є можливим, і не вступати, коли воно є неможливим.
Бог створив людину зовсім іншою, ніж тварин. Тварини мають зносини лише у плідному періоді, і таким чином використовують фізичне єднання лише для продовження роду. Людина має статеві стосунки і як у плідний період, так і в неплідний. Завданням статевого акту є єднання в любові та її зміцнення і прокреація (у плідний період). Людина здатна відрізнити ці два періоди - плідності й неплідності, оскільки Бог наділив людину розумом. На відміну від тварини, людина не йде за інстинктами, а має свободу вибору і може чинити згідно свого вибору, за благодаттю.
***
Кожне подружжя може навчитися МРП. Кожна жінка здатна відрізнити періоди плідності й неплідності в менструальному циклі. Згідно з ними подружжя, мотивоване любов'ю і зміцнене Божою допомогою і спеціальними ласками, може вирішувати, як використовувати періоди плідності й неплідності.
Методи розпізнавання плідності є виявом люблячої турботи Господа про чоловіка й жінку, про їхнє подружжя.
Оксана Мельник у книжці видавництва "Свічадо" "Вчимось розпізнавати плідність"