Мелодії Кейко

Вчора для мене грала Кейко... Дарма, що у залі театру було ще кілька сотень глядачів, окрім мене, я знала - вона грає для мене. Божественна мелодія, що линула із нутрощів білосніжного роялю, змушувала народжуватись та помирати, плакати та втішатися, злітати та падати водночас... Мелодії космосу, сльози океану, ніжність матері - все було... Дивно, але мені вчувався і кришталь карпатських джерел, і велич Фудзіями, і тьохкання українського соловейка, і миготіння барвистих крилець якогось японського колібрика. Відкрийте для себе Кейко Матсуї і ви переконаєтесь, що серце жінки від любові і страждань тріпоче однаково - чи під шовковим кімоно, а чи під лляною вишиванкою...