мамині-мамині

(пісенька, яку я жодного разу ще не співала, бо починаю плакати, не доходячи до приспіву)

Ходить по хаті сонечко,
Пахне медовим пряничком,
Ніжно до мами горнеться,
Радісне і пухнасте.
Ніяк не звикне мамочка,
що є у неї донечка, -
І кожен ранок починає
Посмішкою від щастя.

А вона - така
Крихітна і м'яка,
Зроблена з молока,
ніжна, ріднесенька.
Сняться мені ввісні
Вушка її дрібні
Дітки мої - такі
мамині-мамині.

Час дуже швидко пролетить:
Рік - наче день, день - наче мить,
І підростають сонечка,
мудро так розмовляють.
Яке ж це щастя - мати їх
І обіймати разом всіх,
І цілий день носити на ручках,
Аж поки не втікають.

Всі вони - такі,
Крихітні і м'які,
Вмістяться в дві руки,
Ніжні, ріднесенькі,
Бачу я увісні
Ніжок сліди дрібні,
Дітки - вони такі, -
Мамині-мамині.