Люблю...

Люблю, коли зимою
Навалить снігу по коліна,
Коли закрутить
Та завиє хуртовина.
За снігопадом не видно
Нікого й нічого,
Ні неба, ні доріг,ні людей,
Так, що в просторі тісно.
А дерева всі білі,
Як діди у кожухах стоять,
Під снігом пухнатим
Віти додолу хилять.
Замело, закрутило,завило,
Зовсім не холодно,
Тільки радість і тепло на душі
Від такої казкової зими.