Коли не маєш, не втрачаєш,

Коли не маєш, не втрачаєш,
Бо твоя знахідка –
Для когось втрата.
Загубив-не смутись,
Знайшов – не веселись,
Лиш філософськи посміхнись:
Усе ще збудеться колись.
І кожен має по заслузі:
Хтось кілька вірних друзів,
Хтось безліч щирих ворогів…
Чого найбільше ти хотів?
І хто ти був у цім житті?
Багач, бідняк
Чи середняк?
Але ти всюди і ніде,
Бо хто шукає, той знайде –
Тебе, мене, його, її…
Або нікого, або всіх…
Усе так складно і банально,
І розважально, і печально.
А на загал – усе о’кей.
Бо без розлук нема побачень
І дня без ночі теж нема.
Уже закінчилась зима –
Все набуває інших значень.
Тому і смерті теж нема,
Лише життя, в якому смерть.
Така от вийшла круговерть.

автор:Людмила Пуляева