Каліл Джебран "Пророк"

Ваші діти не діти вам.
Вони- сини і доньки туги Життя за самим собою.

Вони приходять завдяки вам, але не від вас,
І, хоча вони з вами, вони не належать вам.

Ви можете давати їм вашу любов ,але не ваші думки,
Бо у них є свої думки.

Ви можете дати прихисток їхнім тілам, але не їхнім душам,
Бо їхні душі мешкають у домі завтрашнього дня,
де ви не можете побувати навіть у мріях.

Ви можете прагнути бути схожими на них,
але не намагайтеся зробити їх схожими на себе.

Бо життя іде вперед і не затримується на дні вчорашньому.
Ви - лук, із якого ваші діти, як живі стріли, спрямовані вперед.

Стрілець бачить ціль на шляху нескінченності і згинає вас
Своєю силою, щоб стріли летіли швидко і далеко.

Нехай же ваш вигин у руці Стрільця стане вам у радість.​