йОлки

Я ставлю іскуственну йолку вже більше 10 років... після того, як у перший рік після весілля поставила живу йолку і потім довго видряпувала з щілин між паркетинами, з-під плінтусів і з килима голочки...)

мені живі йолкі шкода, на іскуствєнні грошей шкода... певно, буде дідух

у мене вже роквв 10 як штучна.
1. Голки не виколупую
2. Ніц не осипається ( а то при опаленні вже на третій день "лисіє")
3. Не треба рискати напередодні в пошуку гарної і недорогої натуральної
Ставлю коли хочу і забираю теж коли хочу, не підтаовуючи під те, що вже осипалася. Може хоч до Стрітення стояти. Потім - запаковую, на горище і до наступного року
4. Природу не нищу
5. Штучна вже себе давно окупила з головою.
Цьогоріч хочу купити нову, бо стара вже "нефеншуйна". Зараз такі класні литі ялиночки є- як натуральні ( лиш коштують, сволочі..._

І я за живу, мені більше шкода, коли вирубують у промислових масштабах дорослі дерева, а за ялинкою з розсадника якось особливого жалю нема.
Пам"ятаю, коли я ще була маленькою, з татового підприємства щороку їздила машина за ялинками: брали у лісництві "відбраковані" після прорідження. Ой, як же я чекала тої ялинки, того ЗАПАХУ! Дід діставав з підвалу підставку, цілий вечір підпилював, закріплював, паяв гірлянди, вивішував всі-всі іграшки, які були (деколи на одній гілці висіло більше десятка ), і здається, тішився тим процесом не менше за мене. До речі, ті йолки так не сипалися, мабуть були свіжими. Був навіть випадок, коли я забула підлити ялинку, то вона засохла, посіріла, але голки трималися, як приклеєні. Не те, що тепер туляють: купуєш ніби свіжу, пахне-гілки гнуться, а в хаті вже наступного дня пропадає запах, за три дні взагалі обсипається. Одним словом, декілька років тому мене начисто зденервувала чергова лиса йолка і я вирішила замовити на кідстафі ту саму штучну литу (тоді вивалила за неї щось 900 грн.). Блііін, як же вона смердить! Три роки провітрюється круглорічно на балконі, і все-одно задихає мішком для сміття! Ну мусять наші все робити через одне місце: самі пластмасові гілочки не пахнуть, але основи гілок і стовбур ну конче треба обмотати хвоєю з похоронних вінків! Вирішила ароматизувати повітря хвойною олією - то чоловік мало з хати не вигнав, каже, що мало того, що йолка штиняє, то ще й я всю хату скипидаром засмерділа. Одним словом, минулого року я не витримала і приволокла до хати персонально для себе малюпусіньку, криву і обідрану живу палку - її віддавали майже задурно, поставила тихенько в кутику в пісок, і тішилася запахом (навіть не думала, що мала так втішиться тій палці, вона навіть за ту штучну пластикову ідеальну красуню в своїй кімнаті забула).

А з голочками, до речі, ми якось навчилися давати раду: підставляємо під йолку здоровенний мішок для сміття і відрізаємо знизу догори гілки - це якщо йолка велика, свою минулорічну палку я взагалі повністю в 60-літровий мішок впакувала.