Їжа і літаки :)

В нас хороша сімейна лікарка. Справді цікавиться малюками. Якось зустріли її - і вона питає, як дітки, як росте Сергійко, що вже говорить. І я призадумалась. Що ж він говорить?
"Дай" "на" "дякую"... "привіт", "па-па".
"Мама" "тата" "Титво" (Дмитро)
Але найбільше слів у нього - у 2х семантичних полях: їжа і літаки Звісно, змінено то все говорить, але старається.
"літак", "там", "нагорі", "догори", "літає", "полетів", "вітрячок", - і ще намагається видати звук літака, і виходить таке солодке "їіііііі", і ротик такою зьобочкою стає, що тільки цьомати і цьомати.
"каша", "хліб" ("сліп", я прям з того слова валяюсь), "молоко", "какао", "чай", "пити" "гаряче", "тепле", "отово ням-ням", "цукерка", "печенько", "їдять - разом" ("зізять - узьом!" - з такою повчальною інтонацією).
Ось так, кому що більше треба - той про те і говорить. З іграшок у їжачому словнику хіба "м'яч" - "яч", "ляля" і пластикові звірятка, яким він робить носиком "бубубу" - і так їх і називає.
Малюся так швидко росте... тобто, зараз, власне, швидше розвивається, а росте - помаленьку. Крихітний такий пухнастий хлопчик, щось там думає в тій голівці солодкій. Конструктор великий складає. А тепер ще і говорить. Говорящий Їжак мій особистий атракціон, слухати то лопотіння - то така розважайлівка!
А ще деколи вже висновки може робити. Стоять в кімнаті у бабусі кілька високих табуретів. Заліз Сергійко на один, ледь не впав, я пояснила йому, що не можна туди лізти. За деякий час приходить, табурети стоять рядком. Показує на той, з якого я його зняла, каже: "Не дозволяє" ("е узюляє") - і з чистою совістю лізе на той, що поряд. А я його схоплю і пощипаю-пощипаю Щастя-то яке...