я пережила культурний стрес!

хто любить мереживо у всіх його проявах (бо я помішана, особливо на натуральному), хто любить вироби ручної робити і всілякі викрутаси з бісеру-ОБОВ"ЯЗКОВО МАНДРУЙТЕ В НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ!
я вчора пережила неймовірний стрес. вхід був безкоштовний з нагоди дня/ночі музеїв і людисьок було.... маммамія! але мені вдалось все подивитись, коли ще не було черг. нормандські пейзажі, звичайно, розкішна вистака, ніжна тонка і т.д. не шукайте там імпресіонізму в звиклому для нас трактуванні. це все було трохи пізніше...а поки великі в майбутньому сиділи на берегах ла маншу, смакували добре хранцузьке вино і малювали...малювали...малювали.... нормандія для мене-то несамовита дитяча ностальгія, адже там я була у віці майже 11 років і такі милі ці картинки у вічній північній мряці, що просто слів бракує: етрота, гавр, руан і т.д.ммммммм
але шоком для мене стала колекція марини іванової на 3 поверсі нац.музею. дівки, які роблять щось руками-мусите піти і подивитися на це чудо. на тих сукнях ще нема стільки синтетики, як зараз. там стільки натуральних тканин! а якщо вишивка, мережива, чи щось розшите бісером, то ТААААААК "что ни пером описать, ни в сказке рассказать". більше того, багато-що з того можна носити хоч зараз. нічого нового-все давно придумано. вкотре переконуюся, що все розвивається по спіралі... і все нове, то добре забуте старе!
тільки один нюанс-люди в ті часи були тааааакііііііі мавєєєєєнькі, що капут)))) ну..я ся в то не вміщу
не знаю, може я страшна і невиліковна шмоточніца.... ну, є в мене така хвороба. алеоте все, що я вчора побачила вразило мене неймовірно. стільки роботи. стільки гарної, вишуканої роботи! все зі смаком і навіть коли багааааато, то в міру!
моє естетичне еґо пережило і оргазм, і катарсис одночасно. раджу!
кого цікавить.
про виставку тут
про автора колекції і, властиво, її сайт, тут