Я -- блогер?!) Випадково? Не думаю)))

Бажаю Вашому синочку успіхів! Підкажіть де Ваш Артем займається футболом, бо ми зараз в пошуках, хочемо знайти футбольну секцію/клуб де наш Артем зможе займатись?

Школа "Карпат". А якого року ваш син?

Успіхів Вам і Вашому синочку на стадіоні! Вболіваємо за " Карпати"))).

А якого року ваш син?
/не можу цитувати/
Мій Артем з 2011 року. Ходила на тижні взнавати за футбол біля нас на Патона за футбол, то я там зрозуміла, що там набирає ФК "Львів" і якраз зараз набирають наш рік, але зайняття в 15.00 не підходять нам по часу. Хоча, якщо не знайду щось інше і зручніше по часу, то буду шукати можливість водити туди, бо малий дуже хоче грати у футбол.

Слухайте, та то просто супер! То просто чудово, що дитина вже з маленького віку "приобщена" до спорту, і не з примусу займається тим усім, а з реальним задоволенням, та ще й чудові результати є.
Молодець Артем!

я теж щиро бажаю Артемові успіхів.
І дуже зачепило оце - як мрієш про щось для того сина підчас вагітності, і це щось ще таке ніби далеке, а потім раз! - час злетів, мрії збуваються. Наші старші дітки ровесники, і я теж починаю переживати подібні емоції. Це класно!

Ура! 1 місце! П"ять ігор -- і жодної поразки. Мій син -- звір))) А найцікавіше, що він настільки тихий при незнайомих людях, сидів собі в куточку. А як бій почався -- я своєї дитини не впізнала. Він просто накидувався на свою жертву. У двох іграх він виграв на п"ятій секунді (при тому, що сутичка триває 2 хвилини). Він просто завалював суперника і 20 секунд (саме стільки потрібно для перемоги) не давав йому навіть ворухнутись. Я навіть не сподівалась на таке (не на перемогу, а на те, що моя дитина -- танк, каток, ураган, шторм -- він не залишає шансів жодному супернику.

п.с. А сюди відео з телефону якось можна закачати?

@Nastylove Артем із кінця 2008 року, то у секцію він пішов весною -- у 6,5 років. Причому, це ми випадково дізнались, що школа Карпат уже набрала ще восени дітей 2008 року. Мені здається (не переконана), що це вперше вони набирали 6-річок, як правило у наймолодшу групу брали із 7 років.

У мене молодший синок із 2011, але із самого кінця -- з грудня, то я навіть не планую його давати ні зараз, ні восени, аж піде із наступного року -- коли йому майже шість рочків буде.

Раніше я не бачу сенсу давати. Мій чоловік говорив із багатьма тренерами вищої ліги

та чого із багатьма -- із українськими то точно всіми

про те, коли найкраще давати дитину на футбол. Так от вони кажуть, що у років 8-9. Але ставлять кілька умов: дитина з раннього дитинства має займатись плаванням, ще якимось видом спорту (щоб м"язи тренувались) і ОБОВЯЗКОВО чи не щодня грати із хлопцями (татом, братом, дівчатами) у дворі футбол.

Чому так? Бо саме тренування у футбольній секції відбиває у малюка будьь-яке бажання займатись футболом))) Так-так. Мій чоловік, фанат футболу, у дитинстві трохи походив на секцію -- і закинув. Бо там, насправді, дуже мало грають у футбол! Якщо тренування півтора години, то гра (і то як гра -- так, три на три) -- 20 хвилин.

Вони відпрацьовують там всякі фінти-подачі, фішки обходять, набивають.... І коли хлопчик трошки старший (от зараз, у сім років мій Артем то вже розуміє) -- то він приймає те тренування, розуміє, що це так мусе бути. А менші дітки,( і мій Артем минулого року теж) нудяться на такому тренуванні, не розуміють, чому прийшли на футбол, а футболу якраз і немає. Багато хто із малюків, які так горіли футболом і мячиком, після кількох тренувань навідріз відмовились ходити в секцію.

Так, Ви маєте рацію. Я якось про це і не подумала, що тренування не складається з однієї гри. Мій Артем зараз дійно має велике бажання саме грати у футбол, що ми і робимо майже кожен день. Він з тим м"ячем вже і спить, щоб зранку встати і зразу грати, а не шукати м"яч))) Можливо піду з ним якось на тренування, подивимось як займаються дітки, можливо сам не захоче поки йти, або альтернативу йому якусь знайду. Дякую за поради)

Все, відбули) Скинула фотку. Ну красота!

Ой, Кандя, ви така молодець!!! Четверо діток і ще стільки всього встигаєте. Ви мій герой ))) я зі своім одним ледве раду даю, а як зовсім розклеююся, то все вас згадую, збираюся, і вперед ))) шкода, що вас заблокували, бо я все заходжу в темку і думаю чого то Кандя не пише, люблю вас читати. Не пропадайте.

Ще й як встигаю. Ми ще після арени в олеський замок поїхали, на цвинтар там заїхали,
Повернулись. І ще й пива напились. А я ще навіть умудрилась трохи роботи зробити понеділкової - тим самим викроївши собі завтра час на спортлайф. Це не важко - головне робити те що подобається

Блогер, ви де пропали? Я все заглядаю, зглядаю )))

Блогер пече булочки і збирається сьогодні купити пару дерев і на дачі посадити (бо найближчі 2 тижні туди не світить поїхати).

Мене, як завжи залишили із найменшою, а самі пішли в "Будівельник" -- там сього супер-міні-футбол, а потім Артем їде на тренування, ну, і якщо дощу не буде -- то таки доберусь до шувару і дачі.
От, а загалом блогер думає, щоб таке вічне у блозі написати)

Вже написала пару історій в "мою сповідь", але поки там не надрукують -- сюди не можу

Написала -- і дощ пішов..... Ну може до 4-5 годинки перепадає?

Поясніть мені, як, ну як ви печете булочки з тим малим мурахом? Мій трошки менший, то я посудомийку гружу в кілька заходів, бо тільки втрачу пильність, то він вже собі щось знайшов і тягне, або тарілки витягає, або з шухляд вже все висипав, ну або ще там собі щось знайшов. З приготуванням іжі то саме. Коли спить, то я просто відпочиваю))) і чого я така неорганізована?