Епідуральна анестезія. Чому воно мені не треба :)

я вчора, коли читала подібну тему, от що згадала.
Колись ще давно читала журнальчик глянцевий, а там - розповідь типу ужас-ужас: сектант Том Круз наполіг на тому, щоб його молода дружина Кеті Холмс народжувала вдома і без медикаментів. В мій тоді м'який мозок прямо в'їлись слова про те, як страждала бідна жінка - втрачала від болю свідомість, благала про допомогу... аж поки якийсь там лікар не прорвався до їхнього будинку і не зробив їй укол в поперек.
Я завжди була впевнена, що пологи - процес природний і нормальний, і анестезія не потрібна. Але от такого почитаєш - та і подумаєш...
"Ми живемо не у середні віки, щоб по двадцять годин родити," - каже мені подружка, адепт стимуляції.
"Медицина пішла вперед, і тепер жінки мають право вибору і у сфері пологів також", - заявляють офіційні джерела.
Я в темі дуже отруйно висловилась щодо того, що "процес пологів - лікарський і медичний..." і мені сказали, що іронія - недоречна. А от доречна. І знаєте чому? Почитайте історію акушерства хоча б з 1930-х років і погодьтесь, що кожне з нововведень, які мали б "полегшити страждання роділь", мало настільки катастрофічну побічку... або не катастрофічну, але призводило до КР. Або не призводило до КР. Але і не полегшувало страждань. Або було дивовижною брехнею і знущанням (почитайте про скополамін, який не знімав біль, а відбивав у жінки память про пологи). Але армії жінок і досі вимагають чогось, що допомогло б їм уникнути болю і приниження в родах... Мені так щиро цікаво, чому? Адже пологовий біль - єдиний вид болю, який не вказує на проблему, а навпаки - підтверджує, що все іде як треба.
Про епідуральну і КР. я вважаю, що добре, якщо мати може бачити операцію. Але я би не змогла, просто морально не витримала би бути присутньою на операції... не знаю, як пояснити. Слабонька я - і все. тому не розглядала варіант епідуралки.
Про героїзм тих, хто народжує без медикаментів. Героїзму тут нема, то просто норма. Як на мене, героїзм виглядає трохи інакше. Припустімо, що, наприклад, зубні анестетики були б шкідливі для плода. Так от мама, яка терпіла би лікування без знеболення, щоб не зашкодити маляті, на мою думку - герой.
А ще про опції реальні і штучні опції. Можливість знеболення - це наприклад, після операції. Нормально, що післяопераційний біль може бути нестерпним. Або зрідка - стерпним. І тоді обираємо, виходячи, знову ж таки, з якихось своїх пріоритетів.
А знеболення пологів - абсолютно штучна опція, яка десь йде в ногу зі стимуляцією і в принципі, стимуляція+анестезія=замкнене коло, в абсолютній більшості випадків.
Взагалі, якщо переживати на те, щоб не боліло в родах і все було прогнозовано - тоді давайте зразу елективно кесаритись. Серйозно. При епідуралці ж ніхто від розривів не застрахований. А розриви 3 ступеня - це ж капець. Краще вже хай буде шов у прогнозованому місці...
Ну шо, я зла? та ні, не зла. Просто маю ІМХО. Щоб не дискутувати в темі, пишу тут. А моє ІМХО - таке: обрати епідуралку в нормальних родах - то щось типу як випити снодійне перед першою шлюбною ніччю. Не більше, не менше.