Дорослішаю. Час переживати?

Published by Маруся-мама in the blog Записки обжорки-любителя. Перегляди: 1028

Цікаво зауважила вчора моя псіхічка, що чим дальше я просуваюсь в праці над собою і втрачаю вагу, тим більше втрачаю дитячість в свому зовнішньому вигляді. Вона сказала, що виглядаю більше як доросла жінка.
Почувши ці слова мені стало страшно. Якось так лячно, адже у мене асоціація: доросла людина = зла людина. Все, що я розумію про буття дорослим значить бути злою відьмою і використовувати людей в власних цілях. Такий у мене приклад завше був в моїх рідних які мене оточують. Боюсь, що з втратою дитячої зовнішності втрачу дитячу і світлу душу.
Цікаво, що чоловік більше чіплятись почав після цих всіх змін. Може йому подобається зміна, може всетаки бути дорослим не означає бути злюкою чи змією? Невже можна бути дорослою і залишатись добродушною і відкритою?:girl_flag_of_truce:
  • cjomcjomka
  • Маруся-мама
  • Just me
You need to be logged in to comment