Дитячий садочок і Марічка :)

Захотілося написати на пам"ять кілька слів про перші дні Марічки в садочку.
Почну з того, що зареєструвала її коли їй був 1 місяць, ми були 26, потім 27 в черзі... жили сподіванням, що все-таки потрапимо в садочок, куди ходить наш Володя.
І ось настала весна, я з надією пішла до завідуючої, щоб дізнатися, чи є у нас шанс потрапити, чи пробувати реєструватися в інший садок, на що почула відповідь :"Чекайте до червня!" А в червні нам прийшло повідомлення, що в садок ми не проходимо- знову я у завідуючої, знову чую від неї "Чекайте, як будуть якісь зміни, я Вам зателефоную."
І чудо трапилося- ось вже другий тиждень Марічка ходить в садок. Найважчими були перші 3 дні- всі діти плакали, кричали, майже ніхто не хотів іти в групу, і моє серце рвалося, коли чула за дверима плач донечки. А потім вона вже бігла в садок, сама йшла в групу, брала з дому улюблені іграшки, щоб погратися з "лялями". І зустрічає мене завжди усміхнена і задоволена,- їй подобається там, вона гарно грається, лягає з дітками спати, зовсім не плаче. Найбільше мене тішить те, що доця стала більше говорити, хоч ще і своєю малючою мовою, але їй лише 2 рочки.
Трошки ревную її до садка,- навіть не віриться, що так швидко вона адаптувалася, відпустила мамину руку, але тішуся, коли бачу її веселі оченята "Мама пийса!" (мама прийшла)