Богдан Ступка: Людина- Епоха, Людина- Легенда

Горджусь що належу до такого талановитого народу.
22-го липня відійшов у вічність Богдан Ступка. Не родич мені і не близький знайомий, але якось сумно на душі і не покидає відчуття якоїсь неначе особистої втрати.
Богдан Зіновій Хмельницький, Гетьман Мазепа, Тарас Бульба, водій для Віри, полковник з фільму "Схід-Захід"... не уявляю собі іншого Хмельницького і іншого Мазепу, просто не уявляю, а ще багато ролей театру, міністерське крісло, чудова сім'я...

Пам'ятаю, як в 11-му класі школи ми з ансамблем виступали на президентській ялинці в Києві. Керівник була знайома з тодішним міністром культури Жулинським, з Ліною Костенко і з ним, з Легендою, з Богданом Ступкою. Ми у них, у Ступок, колядували. Там все таке якесь родинно-українське, таке незабутнє...
Мої спогади також: аншлаг-премє'ра "Вогнем і мечем" в час навчання в інституті у Галицькому центрі кіномистецтва, Богдан Ступка і заньківчанин Богдан Козак на Шевченкіані у Львові в театрі Заньковецької (ми з бабцьою ходили щороку в дитинстві на Шевченківські вечори заньківчан і заньківчани все запрошували різних акторів) з декламуванням "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм.." і просто Богдан Ступка на екрані телевізора чи в театрі ім. Франка в Києві, де ми кілька раз виступали з ансамблем.

Крім того всього мене переповняє гордість за те, що я галичанка, теж, як і він, представниця цієї такої плідної на таланти частини України.

Людина - Легенда, Богдан Ступка.
Вічная пам'ять.