Бе-ЕЕЕ Бе-ЕЕЕ Бе-ЕЕЕ

Люблю я недільну Службу Божу в нашій церкві.
Часто нас з чоловіком питають : "Де то ваші діти так повиростали ? " То ми все сміємося, що наші діти виросли в церкві. Хто має двох гіперактивних дітей, то зрозуміє, що таке прожити тиждень і дати собі раду, коли обоє батьків працюють, а бабусі і дідусь живуть далеко. То я завжди молюся в церкві : " Боже дай нам сили прожити тиждень і благослови нас фінансово " І Бог помагає. Діти ростуть, а ми ними тішимося.

Дуже мені сподобалася Історія з недільної проповіді, то хочу нею поділитися.

Молодий недосвідчений священник приніс з собою до церкви маленьку вівцю, щоб наочно розповісти людям притчу про доброго пастиря. Але з того ніц не вийшло, бо вівця Бе-еее, бе-еее, слів проповіді не було чути і священник був дуже розгублений та сумний.
Але після літургії двоє людей прийшли до нього і подякували.
Першою була молода мама з дитинкою на руках : " Отче, я неймовірно вдячна вам за проповідь, бо я дуже добре розумію, як вам було важко. Я дуже уважно хочу слухати Службу Божу, а моя дитина може плакати, капризувати, розмовляти, але сьогодні я відчула, що Богові важливо, що я є тут з дитиною і що Бог розуміє, що я відчуваю.
Другою була старша пані :
-Отче, я впізнала себе в тій вівці, бо я зрозуміла наскільки часто я нарікаю на Бога і бекаю без потреби, але Бог всерівно несе мене на своїх руках.

Молодий отець чувся неймовірно щасливим.

Впізнала себе і в одній і в другій Я є мамою двох мацьоп, то часто можу не чути, яке було Євангеліє і про що була проповідь
А ще часто переживаю про те, як перейти ту чи іншу трудність. Але в Бога все просто, коли я вже не можу йти далі , то він бере мене на руки і несе. Скрутні хвилини бувають у кожного, чи часто ми задумуємося, що Бог завжди є з нами і що він нас любить