А у нас війна ? А я на морі....

я живу напроти церкви. сьогодні закінчився піст і розпочався весільний сезон. Перше весілля приїхало на 2-х однакових ягуарах. друге - на новесеньких ауді.. і від сьогодні під вікнами буде чути салюти, живу музику, танці, гульки і співи...
А хтось в той час буде оплакувати сина....
щойно знову виглянула в вікно - приїхало наступні 2 джипи - цього разу лексуси...

От-от... Кому война, а кому мать родна... (

Молодята навіть не задумуються, що ті, хто загинув дав їм можливість бути разом у мирній країні....

Дуже сумно .....

Важливо також в церквах під час проповіді треба робити акцент на тому, що певні речі треба обмежити і максимально допомагати солдатам і їхнім родинам, а також переселенцям.

Ми обіцяли дітям виставу завтра "Лікар Айболит ", але відмінили, пояснили, що "нечемні дяді " напали на Україну і загинули солдати, тому вистави НЕ БУДЕ. Наші діти ще досить маленькі, щоб зрозуміти ситуацію, ми нечасто кудись ходимо, але певні речі мають бути принциповими

У мене таке враження, що багато не розуміють отого "у вас війна? а я на морі", і сприймають буквально, наче "а що тут такого, життя триває, треба розважатися, відволікатися". Але власне тут не йде мова про те, що ви маєте перестати бачитися із друзями, тішитися простим речам. Біда в тому, що от є категорія людей, котрі взагалі вважають, що події на Сході їх не торкаються - від армії відкупляться, а в разі чого махнуть закордон чи потрібної "заспівають". Їм аби свій звичний устрій не змінювати. Оце "я на морі" - це символічна фраза, яка викриває байдужість. Якщо є потреба і можливість оздоровитися - супер. Але попри те має бути відчуття міри в розвагах - з почуття скорботи за загиблими та співпережиття подій в країні, за умов реальної загрози її існуванню. І бажання поспияти збереженню і позитивним змінам у країні мало б бути присутнім. Але це про нормальних людей мова. А в нас багатьом за будь-яких обставин задоволення власних бажань тут і вже має більше значення, аніж патріотизм чи робота на спільне благо (яка, до речі, мала б в майбутньому принести покращення рівня життя для всіх).

"я на морі" - фраза ще більш символічна через те, що ще зовсім нещодавно у нас було своє море...
я не несу скорботу в побут моїх дітей. Ну а ми з чоловіком поводимось адекватно до обстановки. Стараємось робити від себе залежне і для держави в цілому і для того, щоб, якби не приведи Господи - захистити свій дім.
Але знаєте, гучне весілля (лексуси не виправдовую) - то ще не найгірше. Для мене було шоком, що в сучасному Львові є люди, які прямим текстом заявляють: "Самі винні, треба було віддати Росії Схід - і ніхто б не воював"...
а ще мене підхарюють львів'яни, які у такий час ходять у церкву Московського патріархату. Не те щоб я мала щось проти православія загалом, але ви можете собі уявити, що одночасно зі своїм сусідом ідете до Церкви в неділю і Ви молитесь за мир і за нашу державу, а він - за перемогу наших ворогів.
голова пухне, загалом.
коментар Краплинки дуже подобається. З кожним словом погоджуюсь.

Шкода було дітей, бо ми їм обіцяли, але психологічно я б не змогла бути з ними на виставі, а в той час біля фігурки Богородиці відправлялася панахида... Якось так. Діти самі відчувають певні речі можливо сильніше за нас дорослих, бо є чистими серцем ....

дуже Вас розумію...
маю на увазі, що вдома з дітьми я стараюсь залишатись уважною до них і спокійною..